Тема: В«Європейський суд з захисту прав людиниВ»
Виконав:
Перевірив:
Чита 2006
3
Глава 1 Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод ………………………………………….. 5
1.1. Основні положення ………………………………… 5
1.2. Ратифікація РФ Конвенції про захист прав людини та основних свобод ……………………………………… 6
1.3. Структура Конвенції про захист прав людини …… 7
Глава 2 Європейський Суд ………………………………………… 10
2.1. Історія створення …………………………………… 10
2.2. Склад і структура суду ……………………………. 12
2.3. Статус судді Європейського Суду ………………….. 15
Глава 3 Процес в Європейському Суді …………………………… 18
3.1. Основні засади судочинства в Європейському суді …………………………………….. 18
3.2. Порядок розгляду справ у Європейському суді …… 19
3.3. Попередні заходи прийняті Європейським Судом з прав людини …………………………….. 25
Висновок ……………………………………………………………… 30
Список використаної літератури ………………………………….. 31
Додаток № 1
Введення.
Порушення прав і свобод людини одна і гострих проблем що стоять перед людством на протязі багатьох років. Протягом багатьох років права людини не визнавалися навіть основні, природні права: на життя, недоторканість особи. Розвитком нашого суспільства держава стала звертати увагу на цю проблему.
Загальна декларація прав людини
... що декларація правами людини сприятиме кращому розумінню норм у сфері правами людини, і навіть загальному дотриманню правами людини та розвитку освіти у цій галузі. Глава I. Загальна Декларація правами людини, Основні правничий та свободи, проголошення Декларацією правами людини. Серед ...
Розвиток міжнародного співробітництва в області закріплення і захисту прав і свобод людини йшло за двома напрямками. Перше характеризувалося розробкою та прийняттям загальних і спеціальних актів в області закріплення прав людини. Друге — співробітництвом держав у галузі створення реального механізму захисту прав людини та контролю за їх дотриманням. Створення комплексної системи забезпечення та захисту, зафіксованих у міжнародно-правових актах і в усередині державному законодавстві прав і свобод людини і системи міжнародних органів, наділених функціями міжнародного контролю за діяльністю держав у сфері забезпечення прав і свобод людини, є найважливішою функцією міжнародного права. Однією з характерних особливостей розвитку співробітництва держав в області прав людини на сучасному етапі є створення системи міжнародного контролю за втіленням у життя взятих ними на себе юридичних зобов’язань. Його установа та функціонування, як на функціональному, так і на регіональному рівні є одним з одним з найбільш значних досягненні в міжнародному регулюванні прав людини другої половини двадцятого століття. Суб’єктами зазначених напрямків співпраці в галузі закріплення і захисту прав і свобод людини є в основному держави і міжнародні й міжурядові організації.
Як відомо, в міжнародних відносинах немає наддержавної влади, яка могла б контролювати здійснення принципів і норм міжнародного права, в необхідних випадках примусово втілювати їх у життя або накладати санкції за порушення взятих зобов’язань. Тому держави і передбачили створення міжнародного контрольного механізму Європейського суду з прав людини при Раді Європи заснованого і що діє на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод щодо писаної в Римі 4 листопада 1950 р. Росія приєдналася до цієї конвенції у 1998 р.
Метою написання даної курсової роботи я ставив вивчення як вирішується проблема порушення прав людини через механізм судочинства в Європейському суді.
Глава 1 Європейська конвенція про захист
прав людини і основних свобод.
1.1. Основні положення
Основи прав людини — повага життя і гідності кожної окремої людини — присутні в більшості великих релігій і філософських вчень світу. Права людини не можна купити, заробити або отримати у спадок — їх називають «Невід’ємними», тому що вони властиві кожній людині, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або будь-яких інших обставин.
Права людини грають особливу роль у взаємовідносинах людини і держави. Вони контролюють і регулюють здійснення державної влади над окремою людиною, надають свободи громадянам у відносинах з державою і вимагають від держави задоволення основних потреб людей, які підпадають під його юрисдикцію. Найкраще ці права викладаються в міжнародно-правових документах, які були узгоджені державами і в яких містяться норми прав людини. Найбільшу популярність здобула Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, цей основоположний документ і в нині має величезний вплив у всьому світі. Хоча Загальна декларація не є обов’язковим до виконання документом, багато юристів стверджують, що вона вже придбала обов’язкову юридичну силу на основі міжнародних звичаїв і практики, зважаючи на її застосування в конституціях і судах багатьох країн.
Конвенція про захист прав людини
... червня 2010р . Розвиток конвенційної системи захисту прав людини пройшов п'ять етапів, останній з яких триває донині. 2. Якою є структура Конвенції Конвенція про захист прав людини і основних свобод підписана у Римі, 4 листопада 1950 ...
Для більшості людей Рада Європи асоціюється з правами людини
Рада Європи прийняла Конвенцію про захист прав людини і основних свобод, — така її повна назву. Цей документ був відкритий для підписання в 1950 році. Три основні риси надають Конвенції особливого значення:
2. права і свободи кожної людини гарантовані беруть участь державами, або, як вони іменуються на міжнародно-правовій мові, «Договірними Сторонами»;
3. вперше в рамках міжнародного договору про захист прав людини був створений конкретний механізм їх захисту;
4. парламенти і судові органи отримали міцну основу в області прав людини для прийняття і тлумачення законів.
У недавні роки остання риса набула особливого значення зі вступом до Ради Європи нових демократичних держав Центральної та Східної Європи.
Європейська конвенція з прав людини і її протоколи гарантують
право на:
В
- життя, свободу і недоторканість особи;
В
- справедливе судовий розгляд у цивільних і кримінальних справах;
В
- участь і висунення своєї кандидатури на виборах;
В
- свободу думки, совісті і релігії;
В
- свободу вираження думки (включаючи свободу засобів масової інформації);
В
- майно і свободу розпоряджатися власністю;
В
- свободу зібрань і об’єднань.
Забороняються:
В
- тортури і нелюдське і принизливе поводження;
В
- смертна кара;
В
- рабство і підневільну працю;
В
- дискримінація в реалізації гарантованих конвенцією прав;
В
- видворення з країни власних громадян або відмова їм у в’їзді в країну;
В
- колективне видворення іноземців.
1.2. Ратифікація РФ Конвенції про захист прав людини та основних свобод
Російська Федерація ратифікувала Конвенцію згідно Федерального закону № 54-ФЗ від 30 березня 1998 р. З застереженнями і заявами. Російська Федерація у відповідності зі статтею 64 Конвенції заявляє, що положення Конвенції не перешкоджають застосуванню положень кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
Частина 4 ст. 15 Конституції РФ 1993 р. визначає правовий статус международниx договорів, ратіфіцірованниx Російською Федерацією. Згідно тексту Конституції подібні договори, а також загальновизнані принципи міжнародного права є частиною внутрішнього законодавства. Крім того, якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж передбачені законом РФ, то застосовуються правила міжнародного договору. Таким чином, Європейська Конв…
