Європейський Суд із захисту прав людини

Тема: В«Європейський суд з захисту прав людиниВ»

Виконав:

Перевірив:

Чита 2006

3

Глава 1 Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод ………………………………………….. 5

1.1. Основні положення ………………………………… 5

1.2. Ратифікація РФ Конвенції про захист прав людини та основних свобод ……………………………………… 6

1.3. Структура Конвенції про захист прав людини …… 7

Глава 2 Європейський Суд ………………………………………… 10

2.1. Історія створення …………………………………… 10

2.2. Склад і структура суду ……………………………. 12

2.3. Статус судді Європейського Суду ………………….. 15

Глава 3 Процес в Європейському Суді …………………………… 18

3.1. Основні засади судочинства в Європейському суді …………………………………….. 18

3.2. Порядок розгляду справ у Європейському суді …… 19

3.3. Попередні заходи прийняті Європейським Судом з прав людини …………………………….. 25

Висновок ……………………………………………………………… 30

Список використаної літератури ………………………………….. 31

Додаток № 1

Введення.

Порушення прав і свобод людини одна і гострих проблем що стоять перед людством на протязі багатьох років. Протягом багатьох років права людини не визнавалися навіть основні, природні права: на життя, недоторканість особи. Розвитком нашого суспільства держава стала звертати увагу на цю проблему.

5 стр., 2157 слов

Загальна декларація прав людини

... що декларація правами людини сприятиме кращому розумінню норм у сфері правами людини, і навіть загальному дотриманню правами людини та розвитку освіти у цій галузі. Глава I. Загальна Декларація правами людини, Основні правничий та свободи, проголошення Декларацією правами людини. Серед ...

Розвиток міжнародного співробітництва в області закріплення і захисту прав і свобод людини йшло за двома напрямками. Перше характеризувалося розробкою та прийняттям загальних і спеціальних актів в області закріплення прав людини. Друге — співробітництвом держав у галузі створення реального механізму захисту прав людини та контролю за їх дотриманням. Створення комплексної системи забезпечення та захисту, зафіксованих у міжнародно-правових актах і в усередині державному законодавстві прав і свобод людини і системи міжнародних органів, наділених функціями міжнародного контролю за діяльністю держав у сфері забезпечення прав і свобод людини, є найважливішою функцією міжнародного права. Однією з характерних особливостей розвитку співробітництва держав в області прав людини на сучасному етапі є створення системи міжнародного контролю за втіленням у життя взятих ними на себе юридичних зобов’язань. Його установа та функціонування, як на функціональному, так і на регіональному рівні є одним з одним з найбільш значних досягненні в міжнародному регулюванні прав людини другої половини двадцятого століття. Суб’єктами зазначених напрямків співпраці в галузі закріплення і захисту прав і свобод людини є в основному держави і міжнародні й міжурядові організації.

Як відомо, в міжнародних відносинах немає наддержавної влади, яка могла б контролювати здійснення принципів і норм міжнародного права, в необхідних випадках примусово втілювати їх у життя або накладати санкції за порушення взятих зобов’язань. Тому держави і передбачили створення міжнародного контрольного механізму Європейського суду з прав людини при Раді Європи заснованого і що діє на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод щодо писаної в Римі 4 листопада 1950 р. Росія приєдналася до цієї конвенції у 1998 р.

Метою написання даної курсової роботи я ставив вивчення як вирішується проблема порушення прав людини через механізм судочинства в Європейському суді.

Глава 1 Європейська конвенція про захист

прав людини і основних свобод.

1.1. Основні положення

Основи прав людини — повага життя і гідності кожної окремої людини — присутні в більшості великих релігій і філософських вчень світу. Права людини не можна купити, заробити або отримати у спадок — їх називають «Невід’ємними», тому що вони властиві кожній людині, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або будь-яких інших обставин.

Права людини грають особливу роль у взаємовідносинах людини і держави. Вони контролюють і регулюють здійснення державної влади над окремою людиною, надають свободи громадянам у відносинах з державою і вимагають від держави задоволення основних потреб людей, які підпадають під його юрисдикцію. Найкраще ці права викладаються в міжнародно-правових документах, які були узгоджені державами і в яких містяться норми прав людини. Найбільшу популярність здобула Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, цей основоположний документ і в нині має величезний вплив у всьому світі. Хоча Загальна декларація не є обов’язковим до виконання документом, багато юристів стверджують, що вона вже придбала обов’язкову юридичну силу на основі міжнародних звичаїв і практики, зважаючи на її застосування в конституціях і судах багатьох країн.

14 стр., 6998 слов

Міжнародне трудове право

... перебуває у безпосередній залежності від волі держави. У системі міжнародного права міжнародне трудове право виступає як сукупність взаємопов'язаних правових норм, що утворюють цілісну ... Мета реферату – розкрити поняття міжнародного трудового права, історичні передумови його становлення та розвитку, його мета, завдання, функції та принципи, визначити суб’єкти міжнародного трудового права, та ...

Для більшості людей Рада Європи асоціюється з правами людини

Рада Європи прийняла Конвенцію про захист прав людини і основних свобод, — така її повна назву. Цей документ був відкритий для підписання в 1950 році. Три основні риси надають Конвенції особливого значення:

2. права і свободи кожної людини гарантовані беруть участь державами, або, як вони іменуються на міжнародно-правовій мові, «Договірними Сторонами»;

3. вперше в рамках міжнародного договору про захист прав людини був створений конкретний механізм їх захисту;

4. парламенти і судові органи отримали міцну основу в області прав людини для прийняття і тлумачення законів.

У недавні роки остання риса набула особливого значення зі вступом до Ради Європи нових демократичних держав Центральної та Східної Європи.

Європейська конвенція з прав людини і її протоколи гарантують

право на:

В

  • життя, свободу і недоторканість особи;

В

  • справедливе судовий розгляд у цивільних і кримінальних справах;

В

  • участь і висунення своєї кандидатури на виборах;

В

  • свободу думки, совісті і релігії;

В

  • свободу вираження думки (включаючи свободу засобів масової інформації);

В

  • майно і свободу розпоряджатися власністю;

В

  • свободу зібрань і об’єднань.

Забороняються:

В

  • тортури і нелюдське і принизливе поводження;

В

  • смертна кара;

В

  • рабство і підневільну працю;

В

  • дискримінація в реалізації гарантованих конвенцією прав;

В

  • видворення з країни власних громадян або відмова їм у в’їзді в країну;

В

  • колективне видворення іноземців.

1.2. Ратифікація РФ Конвенції про захист прав людини та основних свобод

Російська Федерація ратифікувала Конвенцію згідно Федерального закону № 54-ФЗ від 30 березня 1998 р. З застереженнями і заявами. Російська Федерація у відповідності зі статтею 64 Конвенції заявляє, що положення Конвенції не перешкоджають застосуванню положень кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Частина 4 ст. 15 Конституції РФ 1993 р. визначає правовий статус международниx договорів, ратіфіцірованниx Російською Федерацією. Згідно тексту Конституції подібні договори, а також загальновизнані принципи міжнародного права є частиною внутрішнього законодавства. Крім того, якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж передбачені законом РФ, то застосовуються правила міжнародного договору. Таким чином, Європейська Конв…