Конституційне право України як галузь права » Українські и

Курсова робота

1. Поняття галузі Конституційного права. </ P>

2. Предмет Конституційного права України, метод правового регулювання. </ P>

3. Конституційно-правові норми та інститути. </ P>

4. Джерела Конституційного права України. </ P>

5. Список використаної літератури. </ P>

  • Поняття галузі Конституційного права. </ P>

— Термін «конституційне право» має три значення: галузь чинногоправа, наука, навчальна дисципліна. Як галузь права воно являє собоюсистему внутрішньо узгоджених юридичних норм, що містяться вконституції, закони, укази президента і т.д. Як наука це сукупністьрізних теорій, вчень, поглядів, гіпотез з питань конституційногоправа. Як навчальна дисципліна — предмет викладання у вищій школі. Своєназва конституційне право отримало від особливого юридичного документа —

Конституції, яку офіційно називають Основним законом. Однакконституційне право не зводиться до конституції, а включає безлічправових актів. На відміну від інших галузей права, кожна з якихмає свій об’єкт регулювання (майнові та деякі немайновівідносини в цивільному праві, трудові відносини в трудовому), правовіакти, що відносяться до конституційного права, регулюють, насамперед,найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини: основи життя суспільства,держави, колективу, особистості. Ці акти у своїй сукупностіпоширюються на всі чотири головні сфери суспільного життя: економіку,соціальні відносини, політику, ідеологію. Конституційне право — провіднагалузь права України. Вона, як і інші, з одного боку, являєсобою сукупність правових норм, які мають внутрішню єдність, загальніознаки, а з іншого — відрізняється від інших галузей права. Велика

Радянська Енциклопедія визначає конституційне право як термін,що використовується в юридичній та політичній літературі для позначеннягалузі права, що регулює відносини, які закріплюються конституцією інормативними актами в її виконання. Так само поширений терміндержавне право. Державне право в кожній країні єосновною, головною галуззю національної системи права. Як і всяка іншагалузь права, воно являє собою сукупність юридичних норм,виражають волю або правлячих політичних еліт, або певнихсоціальних груп суспільства. Конституційне право закріплює основніпринципи про народний суверенітет, верховенство парламенту, рівність всіхперед законом, панування права і т.д. Конституційне право закріплюєтакож механізми політичної влади, її організацію і форми здійснення.

4 стр., 1732 слов

Місце і роль права в системі соціальних норм

... охорона суспільних від­носин здійснюється з допомогою соціальних норм. У системі таких норм право посідає провідне місце. В юридичній літературі право розглядають як загальносоціальне явище і як ... позадержавними засобами. Отож, право, як особливий вид соціальних норм, відрізняється від інших соціальних норм взаємо­зв'язком із державою, напрямками впливу на су­спільні відносини. Кожне суспільство ...

При цьому головною ідеєю, покладеної в основу організації влади, єпринцип поділу влади. Конституційне право є основна галузьправа країни, що представляє собою сукупність юридичних норм,що закріплюють економічну основу суспільства, форму правління і формудержавного устрою, що визначають організацію, компетенцію іпорядок діяльності вищих і місцевих органів державної влади тауправління, права і обов’язки громадян і підданих, виборче право івиборчу систему. Призначення: конституційне право закріплюєдержавно-територіальну організацію влади, максимальновідповідну конкретним історичним умовам розвитку даної країни,визначає основи інших її галузей — адміністративного, фінансового,кримінального, цивільного і т.д. Підрозділ конституційного права наокремі інститути визначає систему курсу державного права. </ p>

  • Предмет Конституційного права України, метод правового регулювання. </ p>

— Предметом його правового регулювання є найважливіші суспільнівідносини. Конституційне право України має свій предмет правовогорегулювання — це відносини, які складаються в усіх сферахжиттєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній,духовної. Воно регулює базові відносини у цих сферах. Конституційно -правові норми закріплюють, перш за все, основні принципи, яківизначають устрій держави і суспільства. У них встановлюютьсяякісні характеристики держави — суверенітет, формадержавного устрою, приналежність влади народу, політична,економічна, суб’єкти державної влади, символи держави. Упершому розділі Конституції України «Загальні положення» містяться норми,які регулюють основоположні суспільні відносини, щовизначають устрій держави і суспільства. Предметом правовогорегулювання державного права є певні груписуспільних відносин, що складаються в процесі здійсненнядержавної влади. Будучи врегульовані нормами державногоправа, ці суспільні відносини стають конституційно-правовими.

Конституційно-правові відносини являють собою таку групусуспільних відносин, що складаються в процесі здійсненнядержавної влади, які регулюються нормами державногоправа. Суб’єктами державно-правових відносин є центральніоргани державної влади і управління, органи конституційногонагляду, члени федерації, місцеві органи державної влади тамуніципалітети, депутати центральних і місцевих представницьких установ,громадяни. У деяких країнах суб’єктами державно-правових відносинможуть бути центральні та місцеві партійні органи. У суспільстві існуєбезліч видів конституційно-правових відносин, що складаються міжрізними суб’єктами. Усі ці правовідносини мають багато спільних,співпадаючих рис, так як вони виникають на основі норм, що входять в однугалузь права. </ p>

  • Під методом правового регулювання розуміється сукупність способівправового впливу на суспільні відносини. Головними методамиконституційно-правового регулювання є методи уполномачіванія,встановлення та примусу. У ст. 24 Конституції України містяться такожзабороняють норми: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознакамираси, кольору шкіри, політичних, релігійних або інших переконань, статі,етнічного та соціального походження, майнового стану, місцяпроживання, за мовними або іншими ознаками .».</ p>

— У цілому для конституційно-правового регулювання суспільнихвідносин характерним є владно-імперативний метод, оскільки нормиконституційного права України регламентують великий блок відносин,які базуються на владі і підпорядкуванні. Застосовуючи всі методи правовогорегулювання, конституційне право України забезпечує нормальнефункціонування інститутів державної влади, гарантуєнародовладдя, функціонування громадянського суспільства в консенсуальноїрежимі. За допомогою методів правового регулювання гарантуються права ісвободи громадян, демократичний розвиток держави і суспільства. На відмінувід галузей приватного права, де використовується як правило приватноправовоїметод регулювання, у конституційному праві домінує Імперативний

5 стр., 2468 слов

Обмеження права людини на судовий захист: конституційно-правові аспекти

... щодо гарантування права особи на судовий захист відіграють норми міжнародного права, які, у відповідності до ч. 1 ст. 9 Основного Закону, є частиною національного законодавства України. Ряд ... функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування та правового захисту Конституції [1, с. 372], а встановлені Основним Законом права, зокрема, право на судовий захист, є уособленням основних ...

(владний) метод регулювання. </ p>

  • Конституційно-правові норми та інститути. </ p>
  • Пізнання галузі права неможливе без з’ясування особливостей правовихнорм, які її складають. Конституційно-правові норми — цевстановлені або санкціоновані державою загальнообов’язкові правилаповедінки, які регулюють суспільні відносини і складаютьоднорідну групу. У порівнянні з нормами інших галузей права нормиконституційного права відрізняються: </ p>
  • >
  • своїм змістом, сферою суспільних відносин, які вони регулюють;
  • </ p>
  • >
  • джерелами, в яких вони містяться;
  • </ p>
  • >
  • що встановлює характером своїх приписів , оскільки конституційно-правові норми визначають форми правових актів, порядок їх прийняття та публікації, компетенцію державних органів;
  • </ p>
  • >
  • особливостями внутрішньої структури. </ p>
  • На відміну від інших галузей права в нормах конституційного праваміститься набагато більше норм загально регулюючого характеру. До таких першза все відносяться норми-принципи, норми-поняття, норми-завдання, якихдосить багато в першому розділі Конституції України. </ p>
  • Конституційно-правові норми також відрізняються складом самої норми,тобто не завжди містять усі три елементи: гіпотезу, диспозицію, санкцію.

Існують норми з одним, двома або з усіма елементами. Наприклад у ст. 102

Конституції України міститься норма, в якій немає ні гіпотези, нісанкції: «Президент України є главою держави і виступає відімені держави .».</ p>

  • Норми конституційного права класифікуються за такими ознаками: </ p>
  • >
  • за змістом, тобто колом суспільних відносин, які регулюються, одні норми пов’язані зі сферою суспільних відносин, у яких встановлюються основи конституційного ладу, інші — із закріпленням правового статусу громадян, третій — з територіальним устроєм, і т.д.;
  • </ p>
  • >
  • по юридичній силі;
  • це залежить від нормативного акта, який містить норму. Найважливіші норми права містяться в Конституції та конституційних законах. Далі за важливістю йдуть постанови </ p>
  • Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України;
  • </ p>
  • >
  • за призначенням у механізмі правового регулювання норми конституційного права поділяються на матеріальні ( «Верховна Рада працює сесійно »- ст. 82 Конституції України) і процесуальні:« Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим в кабіні або кімнаті для таємного голосування. При заповненні виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб »(ч.9 ст. 40 Закону України« Про вибори народних депутатів України »).
    10 стр., 4544 слов

    Конституційне право України, як галузь права

    ... впливають традиції слововживання. Так, англосаксонська правова система традиційно використовувала термін «конституційне право», тоді як для германської характерним є термін «державне право». 1. Поняття конституційного права як галузі права В умовах, коли Україна йде ...

    На відміну від кримінального, цивільного, адміністративного права конституційне право не має спеціальної процесуальної галузі, норми якої встановлювали б загальний, однаковий порядок реалізації матеріальних конституційно-правових норм. </ P>

  • Процесуально-процедурні норми містяться в конституційному законодавстві, наприклад в законі про вибори;
  • </ p>
  • >
  • по терміну дії норми конституційного права поділяються на постійні, тимчасові і разові. Більшість норм — постійні, термін їх дії чітко не позначено. Тимчасові норми найчастіше містяться в перехідних положеннях нормативних актів;
  • </ p>
  • >
  • по території дії норми конституційного права поділяються на загальноукраїнські;
  • які діють на території Автономної </ p>
  • Республіки Крим;
  • що діють на території окремих адміністративно — територіальних одиниць. </ p>
  • >
  • за характером приписів, що містяться в конституційно-правових нормах, норми поділяються на: </ p>

1. уповноважують норми закріплюють право суб’єктів державно-правових відносин виконають відповідні дії, визначають межі їх повноважень; </ p>

2. зобов’язують норми зобов’язують суб’єктів конституційно-правових відносин діяти в межах норми. У Конституції України такі приписи містяться в нормах, які передбачають обов’язки громадян: «Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися </ p>

  • Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей» (ст. 68 Конституції </ p>
  • України);
  • </ p>

3. забороняють </ p>

  • >
  • по характеру втілених приписів норми поділяються на імперативні, які не дають суб’єктам державно-правових відносин свободу вибору своєї поведінки, а визначають його самі, і диспозитивні, що дають суб’єктам державно-правових відносин право вибору своєї поведінки, за наявності певних умов і обставин;
  • </ p>
  • >
  • з функціональної спрямованості норми конституційного права поділяються на регулятивні та охоронні. Більшість норм є регулятивної. Охоронні є заборона. </ P>
  • Для досягнення правового результату недостатньо однієї правовоїнорми. Необхідна їхня сукупність для регулювання відповідної сферисуспільних відносин. Тому потребує розгляду правовий інститут. </ P>
  • Конституційно-правовий інститут — це відповідна система нормконституційного права, які регулюють однорідні і взаємопов’язанісуспільні відносини, що складають відносно самостійнугрупу. До конституційно-правових відносяться такі інститути як основиконституційного ладу України, основи правового статусу людини ігромадянина, виборче право, народне представництво, державно -територіальний устрій та ін </ p>
  • Існують складні і прості інститути.
    9 стр., 4442 слов

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — Право ...

    ... Верховної Ради України з прав людини закріплені у конституційному Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», ухваленому Верховною Радою України 23 ... омбудсман, хоча в Україні це Уповноважений Верховної Ради з прав людини, в Іспанії, у ПАР - ... правових культур, отримала найбільше визнання в світі. Повноваження датського омбудсмана були дещо вужчими порівняно з ...

    Наприклад, інститутвиборчого права містить в собі такі інститути як виборчеправо і виборчий процес. Останній містить у собі ряд стадій. Доінституту основ прав і свобод людини і громадянина належать простіінститути: інститут громадянства України, інститут основних прав і свободгромадян України, іноземців та інші. </ p>

  • До простих можна віднести інститут імпічменту Президента. </ p>
  • На сучасному етапі відбувається процес формування інститутуконституційного ладу, який об’єднує норми, що забезпечуютьсуверенітет Українського народу, систему поділу влади і взаємодіїїї гілок, пріоритет прав людини над державою, політичну,економічну й ідеологічну різноманітність. </ p>

Конституційно-правові інститути об’єднують норми як Конституції

України, так і поточного законодавства. Норми конституційних інститутіврозрізняються між собою по території дії, ступеня визначеності ічіткості правових приписів, призначенням у механізмі правовогорегулювання а також за іншими ознаками. </ p>

  • Конституційно-правові інститути суттєво відрізняються один від одного.

Специфічним є інститут конституційного ладу України, якийоб’єднує норми, що закріплюють основи суспільного і державноголаду. Його норми впливають на суспільні відносини шляхом закріплення основустрою суспільства і держави. Вони, як правило, не породжуютьконкретних правовідносин, але визначають головні політком-правові принципи,сутність правового впливу на сфери суспільного життя. </ p>

  • Норми конституційно-правового інституту, які визначають систему,структуру, форми і методи діяльності органів державної влади тамісцевого самоврядування в Україні, в основному є нормами прямоїдії і реалізуються в конкретних правовідносинах. Суб’єктами цихправовідносин є органи держави, зв’язок між якимигрунтується на владі і підпорядкуванні, чіткої визначеності компетенціїрізних гілок влади. </ p>
  • Інститут, який об’єднує норми, пов’язані з територіальнимустрою України, має особливості, які обумовлюються специфікоюправового статусу суб’єктів цих державно-правових відносин. Цеконституційні норми, які містять положення про єдність,цілісність, неподільність, недоторканність території України. </ p>
  • У межах конституційного права, як провідної галузі права України,з часом стає можливим формування таких важливих підгалузейправа, як парламентська, муніципальне право.

Джерела Конституційного права України. </ P>

7 стр., 3266 слов

Трудове право України. Принципи трудового права

... працю Трудове право Офіційне тлумачення терміна "законодавство про працю" міститься у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12—рп /98: Конституція України; закони України; чинні міжнародні договори України, згоду на ...

  • Джерела конституційного права надзвичайно різноманітні за формою і зазначенням у правовому регулюванні здійснення державної влади. Цевизначає складний, а часом і суперечливий характер самогодержавного права. </ p>
  • Конституція — основний закон держави, що володіє вищою юридичноюсилою та встановлює основи політичної, правової та економічноїсистем держави. З точки зору форми, конституції прийнято поділятина писані й неписані. Писані конституції являють собою єдиний абосукупність конституційних законів. Ці неписані конституції складаються звеликої кількості законів, конституційних звичаїв та прецедентів. Порядоквнесення поправок і доповнень до конституції зазвичай встановлюється в нійсамої. </ p>

Система правових актів, які є джерелами конституційногоправа України, досить широка: Конституція України, Конституція

Автономної Республіки Крим, законів, пзупинення Верховної Ради,декларації, нормативні акти Президента і т.д. </ p>

Основним джерелом конституційного права України є Конституція

України. </ P>

  • Ст. 8 Конституції України говорить: «Конституція України має найвищуюридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються наоснові Конституції і повинні відповідати їй .».</ p>
  • У ній закріплюються найбільш принципові норми загального характеру. Вонимають установчий характер та вищу юридичну силу і стосуються всіх сфержиття суспільства: політичної, економічної, соціальної, духовної. У самій

Конституції України містяться також і інші джерела конституційногоправа. </ p>

  • Також джерелом конституційного права є міжнароднідоговори. Ст. 9 Конституції України говорить: «Чинні міжнароднідоговори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, єчастиною національного законодавства .».</ p>
  • Види джерел галузі конституційного права досить стабільні тачітко позначені в Конституції України, в інших нормативно-правовихактах. Але на даному етапі конституційно-правові норми часто змінюються,оновлюються, скасовуються і є нестабільними. Ця нестабільністьконституційного законодавства обумовлюється складнощами перехідногопроцесу формування української державності. </ p>
  • Список використаної літератури: </ p>

1. Конституція України — 1996 р.. </ P>

2. Конституційне право України, В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика — К., 1999 р. </ p>

3. Велика Радянська Енциклопедія, Т. 13. </ P>

4. Конституційне право України, лекційний курс та навчальні методичні матеріали — Ніжин, 2001 р. </ p>

  • </ p>