ВСТУП 3
РОЗДІЛ I МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ В ГАЛУЗІ ЕКНОМІЧНИХ СОЦІАЛЬНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ 5
РОЗДІЛ II КОНСТИТУЦІЙНІ
ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В ЕКОНОМІЧНІЙ, СОЦІАЛЬНІЙ ТА КУЛЬТУРНІЙ СФЕРАХ 13
2.1. ЕКОНОМІЧНІ ПРАВА ГРОМАДЯН 13
- право на підприємницьку діяльність;
- право на працю;
- право на страйк;
- право на відпочинок;
2.2. СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 28
- право на соціальний захист;
- право на житло;
- право на достатній життєвий рівень;
- право на охорону здоров’я.
2.3. КУЛЬТУРНІ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 40
- право на освіту;
- право на свободу культурної, наукової та творчої діяльності.
РОЗДІЛ III КОНСТИТУЦІЙНІ ГАРАНТІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА 48
ВИСНОВКИ 55
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 57
ВСТУП
В умовах побудови в Україні правової держави та становлення конституційного ладу нашої держави, особливого значення набуває проблема становлення, визначення та гарантування прав людини і громадянина.
Відповідно до Конституції України громадянин для цього має повний комплекс економічних соціальних та культурних прав та свобод і гарантій їх реалізації. Необхідно сказати, що законодавство, яке спрямоване на реалізацію відповідних положень Конституції стосовно економічних, соціальних та культурних прав громадянина, перебуває на даний час на стадії становлення. Тобто воно визначено чинним законодавством, але не всі положення його виконуються у відповідності до закону в звязку з тим, що деякі норми чинного законодавства, ще не повністю пристосовано до стану в якому перебуває наша держава. До цих прав можна віднести право на житло, право на достатній життєвий рівень, на охорону здоров’я та на соціальний захист.
Наприклад, право на достатній життєвий рівень, визначає певний рівень грошових виплат, які б задовільняли мінімальні потреби громадян. Але на даний час такі суми настільки низькі, що на громадяни не взмозі задовільнитисвої потреби навіть на половину. До речі, за порушення даного права законодавством України не передбачається і юридична відповідальність. Тобто такі обставини сприяють активному порушенню цього права.
Принципи адміністративного права україни
... державного управління . Предмет дослідження – принципи адміністративного права. М е тою курсової роботи є ... навіть і вчити, самих громадян відстоювати свої права, використовуючи правосуддя, можливість звернення ... (ст. ст. 21, 22 Конституції України); ліквідація відчуженості людини, несприйняття людьми соціально ... на підставі принципів оцінюють рівень і ефективні сть реалізації права і на грунті саме ...
Ще один яскравий доказ того, що чинне законодавство не є достатньо врегульоване свідчить те, як виконується право на охорону здоров’я. Теоретично охорона здоровя в Україні вважається безкоштовною, але фактично за переважну більшість послуг громадяни зобовязані платити самостійно. Тобто держава повинна детально врегулювати виконаня даних прав, щоб не виникало певних неузгоджень.
Це й обумовлює актуальність обраної теми кваліфікаційного дослідження та її значення для практики державного будівництва Української держави.
Метою даного кваліфікаційного дослідження є опрацювання нормативної бази та наукової літератури з даного прлемного питання.
Перед даною кваліфікаційною роботою ставляться наступні завдання:
- висвітлити міжнародні стандарти економічних, соціальних та культурних прав, які закріплені в міжнародних документах таких, як Загальна декларація з прав людини та Міжнародного Пакту про економічні, соціальні та культурні права людини;
- докладно висвітлити економічні, соціальні та культурні права громадян, які закріплені в Конституції України;
- дослідити механізм реалізації і гарантії прав та свобод людини і громадянина, його відмінні риси та проблеми становлення на сучасному етапі розвитку законодавства України.
Структурно кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ I МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ В ГАЛУЗІ ЕКНОМІЧНИХ. СОЦІАЛЬНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
Після закінчення Другої світової війни та об’єднання держав в Організацію Об’єднаних Націй, Резолюцією 217(III) Генеральної асамблеї ООН 10 грудня 1948 р. була прийнята Загальна декларація прав людини. Вона мала надзвичайне значення для всього людства. В ст. 1 вказана декларація проголошувала, що “всі люди народжуються вільними та рівними у своїх достоїнстві та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні ставитися один до одного в дусі братерства”[2;с.3]. У наступних статтях Декларації були сформульовані: право на життя, на волю і особисту недоторканість, право не зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує людську гідність поводження чи покарання, право на визнання правосуб’єктності, на рівність перед законом, право не бути підданому безпідставному арешту, затриманню чи вигнанню, право на прилюдний та справедливий суд, право на невтручання в особисте та сімейне життя, на недоторканість житла, на таємницю кореспонденції, право на захист честі та репутації, право на свободу пересування та вільного вибору місця проживання в межах кожної держави, право брати участь в управлінні своєю країною і на рівний доступ до державної служби, право на соціальне забезпечення, на працю, на рівну оплату за рівну працю, на захист від безробіття, на відпочинок і дозвілля, на участь у профспілках, на достатній життєвий рівень і необхідне соціальне обслуговування, право на освіту, право вільно обирати участь у культурному житті суспільства, брати участь у науковому прогресі та користуватися його благами, право на захист інтелектуальної власності тощо.
Декларація прав людини » Українські и
... спрямована на повний розвиток людськоїособи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі міжнародами, расовими або релігійними групами і ... будь-якої асоціації. </ P> СТАТТЯ 21 1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країноюбезпосередньо або через вільно обраних представників. 2. Кожна людина ...
Якщо розглядати економічні, соціальні та культурні права то в Загальній декларації прав людини вони зазначені в статтях 22, 23, 24, 25, 26 та 27.
Стаття 22 зазначає, що кожна людина має право на соціальне забезпечення і для здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній та культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва.
В статті 23 зазначено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина відповідно до зазначеної статті має право на рівну оплату за рівну працю та справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, а також її сім’ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення. Також для захисту своїх прав та інтересів має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок.
В статті 24 зазначено право на відпустку, тобто кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.
Стаття 25 Загальної декларації прав людини визначає право людини на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її самої а також її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.
Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою, а технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною для всіх, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного. Освіта відповідно до статті 26 Загальної декларації прав людини повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості, і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами.
Стаття 27 закріплює право кожної людини вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатись мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватись його благами. Ч.2 ст. 27 закріплює право людини на захист її моральних та матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є.
Поштовх, наданий прийняттям Загальної декларації прав людини був належно сприйнятий світовою спільнотою.
16 грудня 1966 р. резолюцією Генеральної Асамблеї ООН були прийняті Міжнародний пакт про громадянські та політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права більш змістовно визначив такі права людини, як право на працю, на страйк, на охорону здоров’я, на освіту, на участь у культурному житті, а також права засуджених.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права визначає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується. З метою повного здійснення цього права, держави які приєдналися до цього пакту повинні включити програми професійно – технічного навчання і підготовки, шляхи і методи досягнення продуктивної зайнятості.
Основні міжнародні документи з прав людини
... прав людини є Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, схвалений ООН 16 грудня 1966 р. Економічні, соціальні і культурні права – права ... звичаєві норми міжнародного права, тобто на міжнародні стандарти прав людини, яких мають дотримуватися ... прав людини і громадянина 1789 р., Конституцію США 1787 р. та інші документи, що проголошують природний характер прав і свобод людини, ...
В пакті визнається право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи зокрема:
- винагороду, що забезпечувала б мінімум усім трудящим;
- справедливу зарплату і рівну винагороду за працю рівної цінності без будь – якої різниці, причому, зокрема, жінкам повинні гарантуватись умови праці, не гірші від тих, якими користуються чоловіки, з рівною платою за рівну працю;
- задовільне існування для них самих та їхніх сімей;
- умови роботи, що відповідають вимогам безпеки та гігієни;
- однакову для всі можливість просування по роботі на відповідні більш високі ступені виключно на підставі трудового стажу та кваліфікації;
- відпочинок, дозвілля та розумне обмеження робочого часу та оплачувану періодичну відпустку так само, як і винагороду за святкові дні.[3; c.4]
В статті 8 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права закріплюється право людини створювати для здійснення та захисту своїх економічних інтересів професійні спілки і вступати до них на свій вибір при єдиній умові додержання правил відповідної організації. . Користування даним правом не підлягає жодним обмеженням, крім тих, які передбачаються законом і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки чи громадського порядку або для захисту прав і свобод інших. Дана стаття надає право професійним спілкам утворювати національні федерації чи конфедерації і засновувати міжнародні професійні організації або приєднуватися до них, а також визначає право професійних спілок функціонувати безперешкодно без будь-яких обмежень, крім тих, які передбачаються законом і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки чи громадського порядку або для захисту прав і свобод інших.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права передбачає, що ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень користування цими правами для осіб, що входять до складу збройних сил, поліції або адміністрації держави.
Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права визначає право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування.
Стаття 11 визначає право кожного на достатній життєвий рівень для нього і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне поліпшення умов життя. Держави-учасниці повинні вживати належних заходів щодо забезпечення здійснення цього права, визнаючи важливе значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільній згоді.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права визначає право кожної людини на свободу від голоду, тому в кожній державі повинні вживатися необхідні заходи індивідуально і в порядку міжнародного співробітництва, які б включали проведення конкретних програм для того, щоб: поліпшити методи виробництва, зберігання і розподілу продуктів харчування шляхом широкого використання технічних і наукових знань, поширення знань про принципи харчування і вдосконалення або реформи аграрних систем так, щоб досягти найбільш ефективного освоєння і використання природних ресурсів, і забезпечити справедливий розподіл світових запасів продовольства відповідно до потреб і з урахуванням проблем країн, як імпортують, так і експортують продукти.
Поняття і зміст права людини на працю та його Конституційні гарантії в Україні
... на працю, працевлаштування населення, гарантій права людини на працю в Україні. Метою дослідження є розкриття поняття та змісту права людини на працю та його Конституційні гарантії в Україні. Завдання: визначити та розкрити суть поняття «права людини на працю», дослідити «зміст права людини на працю», визначити «Конституційні гарантії права людини на працю в Україні». ...
Стаття 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права
визначає право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я. Держави, які приєднались до даного Пакту для повного здійснення цього права повинні своїми силами а також за рахунок міждержавного співробітництва забезпечити скорочення мертвонароджуваності та дитячої смертності та сприяти здоровому розвитку дитини, а також поліпшення всіх аспектів гігієни зовнішнього середовища і гігієни праці в промисловості, запобігання і лікування епідемічних, ендемічних, професійних та інших хвороб і боротьби з ними, створення умов, які б забезпечували всім медичну допомогу і медичний догляд у разі хвороби.
Право на освіту…
