Міжнародне космічне право » Українські и

Реферат

| Глава 1. | Поняття та особливості міжнародного космічного права. | 5 |

| 1. | Поняття міжнародного космічного права і його місце в | 5-8 |

| | Системі сучасного міжнародного права. | |

| 2. | Історія формування міжнародного космічного права | 8-17 |

| | Як галузі міжнародного права. | |

| Глава 2. | Принципи міжнародного космічного права. | 18 |

| 1. | Поняття принципів міжнародного права. | 18-24 |

| 2. | Види і особливості принципів міжнародного космічного | 24-54 |

| | Права. | |

| Глава 3. | Зміст галузевих принципів міжнародного | 55-62 |

| | Космічного права. | |

| | Висновок. | 63-64 |

| | Список використаної літератури. | 65-67 | </ p>

  • Введення. </ P>
  • Дана дипломна робота присвячена поняттю і принципам міжнародногокосмічного права. В останні роки — роки науково-технічного прогресу —однією з провідних галузей народного господарства є космос. Досягнення вдослідженні та експлуатації космосу є одним з найважливіших показниківрівня розвитку країни. </ p>
  • Цю наднову галузь міжнародного права вивчали і розроблялибагато вчених (В. С. Верещетін, Г. П. Жуков, Е. П. Кам’янецька., </ p>
  • Ф. М. Ковальов, Ю. М. Колосов, І. І. Чепров та інші).

    Все ж таки,безліч питань даної теми є невирішеними і дискусійними втеорії і практиці до цих пір. Так, наприклад, з 1966 року в Комітеті ООН зкосмосу розглядається питання про делімітацію повітряного і космічногопросторів, і згоди щодо того, як слід врегулювати цюпроблему, досягти поки не вдається. Ряд держав виступає за встановленняумовній межі між повітрям і космосом на висоті, що не перевищує 100кілометрів над рівнем океану, з наданням космічних об’єктів правамирного прольоту через іноземне повітряний простір для виходу вкосмічний простір або для повернення на Землю. </ p>

  • Деякі країни вважають, що у встановленні такої «довільної»кордону в даний час немає необхідності, оскільки її відсутність неперешкоджає успішного освоєння космосу і не призводить до яких-небудьпрактичних труднощів. </ p>
  • З самого початку зародження науки міжнародного космічного правабільша частина юристів виходила з того, що основні принципи і нормиміжнародного права поширюються і на космічну діяльність. А щостосується її специфіки, то вона підлягає обліку в спеціальних нормах, які,можуть скласти нову галузь міжнародного права, але аж ніяк несамостійну правову систему.
    7 стр., 3041 слов

    Основні права споживачів за законодавством України: поняття та характеристика

    ... дієтичних добавок, які не зареєстровані для використання в Україні; використання допоміжних ... права, якими наділено споживачів, необхідно дослідити безпосередньо поняття прав споживачів. Поняття «право» визначається в ... прав споживачів слід віднести всі ті права, які передбачено статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів». Розглянемо їх детальніше. Право на захист своїх прав державою, Право на ...

    На сьогоднішній день немає чітких, ясних,всеосяжних принципів міжнародного космічного права з урахуваннямнинішніх реалій. </ p>

  • Дана робота не має своєю метою відкриття або розробку новихпринципів міжнародного космічного права. Навпаки, вона являє собоюспробу систематизувати й узагальнити наявні на сьогоднішній день правовінорми і принципи, що регламентують діяльність держав в космосі і їхвзаємовідносини у цій сфері. Без подібної систематизації важко отриматицілісну картину ситуації, що склалася на сьогоднішній день в міжнародномукосмічному праві. Якщо ця спроба виявилася вдалою, то дана роботамогла б послужити підставою для подальших досліджень в областіміжнародного космічного права з метою можливого внесення доповнень,введення нових норм і принципів. </ p>
  • Глава 1. Поняття та особливості міжнародного космічного права. </ P>

1. Поняття міжнародного космічного права і його місце в системі сучасного міжнародного права. </ P>

  • Міжнародне право — це система юридичних норм, що регулюютьміждержавні відносини з метою забезпечення миру і співпраці. </ p>

Система міжнародного права являє собою комплекс юридичнихнорм, що характеризується принциповим єдністю і одночасновпорядкованим підрозділом на відносно самостійні частини

(галузі, підгалузі, інститути).

Матеріальним системоутворюючим чинникомдля міжнародного права є система міжнародних відносин, якувони покликані обслуговувати. Основними юридичними та морально-політичнимисистемоутворюючими факторами виступають цілі і принципи міжнародногоправа. </ p>

  • Сьогодні в науці не існує будь-якої загальновизнаною системиміжнародного права. Кожен автор приділяє їй найбільшу увагу іобгрунтовує власну точку зору. Однак це не дає підстав длявисновку, ніби воно «не є впорядкованою системою узгоджених норм;
  • вкращому випадку це — збори норм різного походження, більш-меншдовільно систематизованих авторами. »[1] Таке, наприклад, думкавідомого польського юриста К. Вольфке. </ p>
  • Сучасне міжнародне право визначило основні цілівзаємодії держав, а тим самим і міжнародно-правовогорегулювання. В результаті воно стало більш точно визначати не тількиформи, а й зміст взаємодії держав. </ p>
  • склався комплекс основних принципів міжнародного праваоб’єднав, організував і супідрядні раніше розрізнені групи норм.

Міжнародне право перестало бути лише диспозитивним, з’явився комплексімперативних норм (jus cogens), тобто загальновизнаних норм, від якихдержави не має права відступати у своїх відносинах навіть за взаємноюзгодою. </ p>

  • З’явився ще одна ознака системи — ієрархія норм, встановлення їхспівпідпорядкованості. [2] Ієрархія норм дає можливість визначити їх місце іроль у системі міжнародного права, спростити процес узгодження іподолання колізій, що необхідно для функціонування системи. </ p>

— Як вже було сказано вище, система міжнародного права — цеоб’єктивно існуюча цілісність внутрішньо взаємозалежних елементів:загальновизнаних принципів, договірних і звичайно-правових норм, галузей і такдалі. Кожна галузь являє собою систему, що може вважатисяпідсистемою в рамках цілісної, єдиної системи міжнародного права.

5 стр., 2143 слов

Кафедра «Связи с общественностью, политология, психология и право» 2

... покупки эта возможность превратилась в реальность и он стал обладателем субъективного гражданского права — права собственности на автомобиль. Объем правоспособности у всех граждан одинаков. Каждый из граждан ... е. самостоятельно, могут приобретать не все, а только определенный круг гражданских прав. Другие же права они вправе приобретать только с согласия родителей, усыновителей или попечителей или ...

Правові норми та інститути об’єднуються в галузі міжнародного права.

Об’єктом галузі є весь комплекс однорідних міжнародних відносин,наприклад що стосуються укладення міжнародних договорів (право міжнароднихдоговорів), пов’язаних з функціонуванням міжнародних організацій (правоміжнародних організацій) і так далі. Деякі галузі (наприклад,міжнародне морське право і дипломатичне право) існує з давніхчасів, інші (наприклад, міжнародне атомне право, право міжнародноїбезпеки, міжнародне космічне право) виникли порівнянонедавно. </ p>

  • Розглянемо найбільш докладно поняття міжнародного космічного праваяк галузі міжнародного права. </ p>
  • Міжнародне космічне право — це галузь міжнародного права,що регулює відносини між його суб’єктами у зв’язку з їх діяльністю подослідження і використання космічного простору, включаючи небеснітіла, а також регулюють права та обов’язки учасників космічноїдіяльності. </ p>
  • Ці права і обов’язки випливають як із загальних принципів і нормміжнародного права, які регулюють всі області міжнародних відносин, такі зі спеціальних принципів і норм, що відображають особливості космічногопростору і космічної діяльності. </ p>
  • Міжнародне космічне право, всупереч буквальному тлумаченню цьоготерміна поширюється не тільки на діяльність в самому космічномупросторі, включаючи небесні тіла, але і на їх діяльність і на Землі і вповітряному просторі Землі у зв’язку з вивченням і освоєнням космосу. </ p>

Коло держав, на які поширюється дія нормміжнародного космічного права, значно ширше так званого

«Космічного клубу», членами якого є держави, вже вданий час безпосередньо беруть участь у дослідженні та використаннікосмічного простору з допомогою своїх технічних засобів [3].

Фактично загальноприйняті норми міжнародного космічного правапоширюються на всі держави і створюють для них певні права іобов’язки незалежно від ступеня їх активності в галузі космічноїдіяльності. </ p>

Об’єктами міжнародного космічного права є: космічнепростір (надземне простір, починаючи з висоти близько 100 км надрівнем моря), планети Сонячної системи, Місяць, штучні космічніоб’єкти та їх складові частини, космічні екіпажі, діяльність здослідження і використання космічного простору і небесних тіл,результати космічної діяльності (наприклад, дані дистанційногозондування Землі з космосу, матеріали, доставлені з небесних тіл на

Землю та інші).

</ P>

  • надземне простір ділиться на повітряне та космічне. Такеподіл зумовлюється відмінністю технічних принципів пересуваннялітальних апаратів: для авіації — це підйомна сила крила ірухова тяга; для космонавтики — це в основному інерційний рухпід впливом тяжіння Землі та інших планет [4].

</ p>

5 стр., 2071 слов

Сучасне міжнародне право

... галузей міжнародного права. Так, до нових галузям міжнародного права ставляться: міжнародне інформаційне право, міжнародне процесуальне право, міжнародне митне право. Міжнародне право як система права відрізняється від будь-якої національної системи права по суб'єкту, об'єкту, способу розробки та забезпечення норм права. По ...

  • Суб’єктами міжнародного космічного простору є суб’єктиміжнародного публічного права, тобто головним чином це держави іміжнародні міжурядові організації, у тому числі, зрозуміло, іті, які самі безпосередньо космічної діяльності не здійснюють. </ p>

2. Історія формування міжнародного космічного права як галузі сучасного міжнародного права. </ P>

  • Виникнення міжнародного космічного права безпосередньопов’язане з запуском в Радянському Союзі 4 жовтня 1957 першимштучного супутника Землі, який не тільки поклав початок освоєннюкосмосу людиною, але і вплинув на багато сторінсуспільного життя, включаючи всю сферу міжнародних відносин. Відкриласяскоєно нова сфера діяльності людини, яка має велике значення дляйого життя на Землі. </ p>
  • Стало за необхідне правове регулювання, в якому головна рольналежить міжнародному праву. Створення міжнародного космічногоправа цікаво в тому відношенні, що демонструє здатністьміжнародної спільноти швидко відгукуватися на потреби життя,використовуючи широкий арсенал нормотворчі процесів. </ p>
  • Початок був покладений звичайною нормою, що з’явилася відразу після запускупершого супутника. Вона склалася в результаті визнання державами правамирного прольоту над їх територіями не тільки в космосі, але і навідповідній ділянці повітряного простору при запуску іприземленні. [5] </ p>
  • Ще до розробки першого спеціального Договору про космос 1967ряд принципів і норм міжнародного космічного права склався якзвичайно-правових. Деякі звичайно-правові принципи і норми, що відносяться докосмічної діяльності, знайшли своє підтвердження в прийнятих одноголоснорезолюціях Генеральної Асамблеї ООН. Серед них особливо слід відзначитирезолюцію 1721 (16) від 20 грудня 1961 року і резолюцію 1962 (18) від 13грудня 1963 року. Остання містить Декларацію правових принципівдіяльності держав з дослідження і використання космічногопростору. </ p>
  • Міжнародне космічне право формується в основному як договірне. </ p>
  • До появи першого Договору про космос 1967 існувалиокремі договірні норми, що регулюють ті чи інші аспекти діяльності вкосмосі. Ми знаходимо їх у деяких міжнародних актах:
  • Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічномупросторі, і під водою, підписаним у Москві 5 серпня 1963;
  • Статут ООН від 26 червня 1945 (Набув чинності 24 жовтня 1945 року.

Членами ООН є 185 держав/дані на 1996 рік /, в тому числі

Росія з 15 жовтня 1945 року.) [6];

  • Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються, дружніхвідносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООНвід 24 жовтня 1970 року;
  • Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1Серпень 1975 (Набув чинності 1 серпня 1975 року.

У ньому бере участь 9держав/дані на 1996 рік /, в тому числі Росія з 1 серпня 1975року.) [7].

</ p>

  • Слід мати на увазі, що з самого початку космічної ери державикерувалися у своїх взаєминах, пов’язаних з космічноюдіяльністю, основними принципами та нормами загального міжнародного права,обов’язковими для всіх учасників міжнародного спілкування, де б невідбувалася їх діяльність, включаючи простір, що не знаходиться під чиїмосьабо суверенітетом. </ p>
  • Але головним чином розвиток міжнародного космічного права, як іміжнародного права в цілому, відбувається шляхом укладання міжнароднихдоговорів. </ p>
  • Перш за все слід виділити групу основних міжнародних договорів,розроблених в ООН, а потім підписаних та ратифікованих великим числомдержав. Наприклад:

Договір про принципи діяльності держав по дослідженню та використаннюкосмічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла від 27 січня

8 стр., 3631 слов

Міжнародне економічне право

... Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її Членів». Згодом існування цього принципу підтверджується Декларацією про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами ... роззброєння, встановленні режиму космічного простору, розв'язанні інших глобальних проблем сучасності. Ясна річ, такої норми, що забороняла б іншим державам брати участь у ...

1967 року (Набув чинності 10 жовтня 1967 року. У ньому бере участь 222держави/дані на 1996 рік /, в тому числі Росія з 10 жовтня 1967року) [8];

Угода про порятунок космонавтів, повернення космонавтів і поверненняоб’єктів, запущених в космічний простір від 22 квітня 1968

(Набрала чинності 3 грудня 1968 року. У ньому бере участь 198 держав

/ дані на 1996 рік /, в тому числі і Росія з 3 грудня 1968 року) [9];

Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіянукосмічними об’єктами від 29 березня 1972 року (Вступила в силу 1 вересня

1972 року. 176 держав-/ дані на 1996 рік /, Росія — з 9Жовтень 1973) [10];

Конвенція про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір від

12 листопада 1974 (Набула чинності 15 вересня 1976. У ній бере участь

18 держав/дані на 1996 рік /, в тому числі Росія — з 13 січня 1978року) [11];

  • Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах від 18Грудень 1979 (Набрала чинності 11 липня 1984. У ньому бере участь 9держав/дані на 1996 рік /, Росія не бере участь) [12].

</ p>

  • Центральне місце серед цих договорів займає Договір про космос 1967року, що встановлюють найбільш загальні міжнародно-правові засадикосмічної діяльності. Не випадково його учасниками є найбільшечисло держав (222 учасника), і саме з цим договором пов’язуютьперетворення міжнародного космічного права в самостійну галузьзагального міжнародного права. </ p>

— Другу групу джерел міжнародного космічного права утворюютьчисленні міжнародні науково-технічні угоди, конвенції та такдалі, що регулюють спільну діяльність держав в космосі. За своїмнайменуванню, формі, призначенню, характеру містяться в них норм науково -технічні угоди по космосу вельми різноманітні. Наприклад,

Конвенція про міжнародну організацію морського супутникового зв’язку (ІНМАРСАТ)від 3 вересня 1976 року (Конвенція набула чинності. У ній бере участь 72держави/дані на 1996 рік /, в тому числі й Росія — з 16 липня 1979року) [13];

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 37/92 «Принципи використаннядержавами штучних супутників Землі для міжнародногобезпосереднього телевізійного мовлення »від 10 грудня 1982-го,

Угода про співробітництво в дослідженні і використанні космічногопростору в мирних цілях від 13 липня 1976 року. </ p>

Серед них установчі акти міжурядових організацій

(наприклад, «Інтерсупутник», «Інтелсат» та інші), багатосторонні тадвосторонні угоди із загальних і конкретних питань спільноїдіяльності держав в космосі. </ p>

10 стр., 4747 слов

Міжнародне економічне право (поняття, принципи, джерела)

... що міжнародне економічне право як галузь міжнародного публічного права перебуває на стадії формування. Отже, міжнародне економічне право — це галузь міжнародного публічного права, яка є сукупністю принципів і норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права ...

  • Наступним типом договору міжнародного комічного права єдоговір з порятунку. Так, Угода про порятунок 1968 року в основномурегулює що здійснюються на Землі операції з порятунку і поверненнякосмонавтів і космічних об’єктів, а Конвенція про міжнароднувідповідальності 1972 має своїм головним завданням відшкодування збитків,заподіяної при падінні на Землю космічних об’єктів або їх складовихчастин. </ p>

Правовою основою співпраці низки східно-європейських та іншихдержав у космічній галузі протягом чверті століття булоукладену в 1976 році Угоду про співробітництво в дослідженні івикористанні космічного простору в мирних цілях (програма

«Інтеркосмос»).

Основними напрямками співробітництва в рамках програми

«Інтеркосмос» були вивчення фізичних властивостей космічногопростору, космічна метеорологія, космічні біологія і медицина,космічна зв’язок і вивчення природного середовища з космосу. В даний час.

У цей в?? емя ця співпраця активно не здійснюється. </ p>

30 грудня 1991 в Мінську було підписано і в цей же день вступилочинності Угода про спільну діяльність з дослідження і використаннякосмічного простору, учасниками якого є Азербайджан,

Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістані Узбекистан. </ p>

  • Згідно з цією угодою, спільна діяльність дев’яти державпідлягає здійсненню на основі міждержавних програм. Їх реалізаціякоординується Міждержавним радою з космосу. Виконання військовихкосмічних програм забезпечується Об’єднаними стратегічнимизбройними силами. Основи фінансування — пайові внески держав -учасників. </ p>
  • Учасники угоди підтвердили свою прихильність нормамміжнародного права і раніше прийнятим СРСР зобов’язаннями за міжнароднимидоговорами в галузі дослідження і використання космічного простору. </ p>
  • Угода виходить їх збереження існуючих космічних комплексів іоб’єктів космічної інфраструктури, які перебували на територіяхдержав-учасників під час їх перебування у складі СРСР. </ p>

Ще один напрямок у формуванні міжнародного космічного права

  • Це установи міжнародних органів та організацій. </ P>
  • З 80-х років відбувається процес приватизації та комерціалізаціїкосмічної діяльності, що ставить до порядку денного формуванняміжнародного приватного космічного права. Цій тенденції сприяєрозвиток у ряді країн національного космічного законодавства. Разом зтим існує точка зору, згідно з якою міжнародна космічнадіяльність може регулюватися виключно нормами міжнародногопублічного права, оскільки юридичні та фізичні особи різних країнне можуть вступати з цих питань у правовідносини без згодидержав, що несуть відповідальність за всю національну космічнудіяльність. </ p>

У 1975 році утворилося Європейське космічне агентство (ЄКА) шляхомзлиття раніше існуючих Європейської організації досліджень (ЕСРО) і

Європейської організації зі створення ракет-носіїв (ЕЛДО).

Згідноустановчого акту, завдання ЄКА — налагодження і розвиток співпрацієвропейських держав у сфері розробки та застосування космічної наукиі техніки виключно в мирних цілях. Штаб-квартира ЕКА знаходиться в

Парижі. </ P>

7 стр., 3266 слов

Трудове право України. Принципи трудового права

... пов’язані з трудовими. Трудове право України Загальна частини – норми, що є загальними для всіх трудових відносин, визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права України, класифікують суб’єктів трудового права, визначають їх правове ...

  • У 1964 була заснована на основі Угоди про тимчасові умовахстворення глобальної системи супутників зв’язку Міжнародна організація зв’язкучерез штучні супутники Землі (ІНТЕЛСАТ).

    У 1971 році були підписаніпостійні угоди про ІНТЕЛСАТ. Членами ІНТЕЛСАТ є понад 120держав. Завдання ІНТЕЛСАТ — створення та експлуатація на комерційнійоснові глобальної системи супутникового зв’язку. Штаб-квартира ІНТЕЛСАТзнаходиться у Вашингтоні. </ p>

У 1971 році була створена Міжнародна організація космічного зв’язку

«Інтерсупутник». Метою цієї організації є координація зусильдержав-членів щодо створення і експлуатації системи зв’язку черезштучні супутники Землі. Штаб-квартира «Інтерсупутник» знаходиться в

Москві. </ P>

  • Міжнародна організація морського супутникового зв’язку (ІНМАРСАТ) буластворена в 1976 році. Її членами є понад 60 держав. Мета цієїорганізації — забезпечення космічного сегмента, необхідного для поліпшенняморського зв’язку в інтересах удосконалювання системи оповіщення про бідита забезпечення охорони людського життя на морі, підвищення ефективностіроботи судів та управління ними, удосконалення служб морської громадськоїкореспонденції та можливостей радіовизначення. Штаб-квартира ІНМАРСАТзнаходиться в Лондоні. </ p>

Існує ряд інших міжнародних урядових космічнихорганізацій, у тому числі Арабська організація супутникового зв’язку (АРАБСАТ),

Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників

(ЕВМЕТСАТ) та інших. Певні напрямки космічної діяльностівходять у сферу інтересів деяких спеціалізованих установ ООН:

  • Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ);
  • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО);
  • Всесвітня метеорологічна організація (ВМО);

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

(ЮНЕСКО);

  • Міжурядова морська консультативна організація (ИМКО).

    </ P>

Договір по космосу 1967 року не виключає космічну діяльністьнеурядових юридичних осіб за умови, що вона буде проводитисяз дозволу і під наглядом відповідної держави-учасниці

Договору. Держави несуть відповідальність за таку діяльність і зазабезпечення її проведення відповідно до положень Договору. </ p>

  • Найбільш авторитетними міжнародними неурядовимикосмічними організаціями є Комітет з дослідження комічногопростору (КОСПАР) і Міжнародної астронавтичної організація (МАФ).

    </ p>

  • КОСПАР був створений у 1958 році за ініціативою Міжнародної радинаукових спілок. Основне завдання комітету — сприяння прогресу вміжнародному масштабі у всіх галузях наукових досліджень, пов’язаних звикористанням космічної техніки. До складу КОСПАР входять академії наук іприрівняні до них національні установи близько 40 держав, а такожбільше 10 міжнародних наукових союзів. </ p>

— МАФ була офіційно заснована в 1952 році, однак згодом їївиникнення прийнято вважати 1950 рік, коли астронавтичної суспільстваряду західноєвропейських країн і Аргентини вирішили створити міжнароднунеурядову організацію, яка займалася б проблемами польотів укосмос. Цілі Федерації містять у собі сприяння розвитку астронавтики,поширення всілякої інформації про неї, стимулювання інтересу іпідтримки громадськістю розвитку всіх напрямків астронавтики, скликаннящорічних астронавтичної конгресів і так далі. До складу МАФ входять: по -перше, національні члени — астронавтичної суспільства різних країн

17 стр., 8202 слов

Джерела права Великого князівства Литовського

... українські землі. Вони також робили спроби систематизації литовського законодавства [15 - C.120]. Окремо варто відмітити Д. Яворницького, що досить детально вивчив козацьке звичаєве право [20 ... поступово трансформувалися у норми звичаєвого права. Оскільки їх санкціонувала держава, вони ставали загальнообов'язковими для виконання. Держава забезпечувала їх дотримання, але вони діяли переважно у сфері ...

(таким членом від Росії є Рада «Інтеркосмос» при Російськійакадемії наук), по-друге, різні навчальні заклади, що готуютьфахівців ил які проводять дослідження з космічної тематики, і, по -третє, відповідні міжнародні організації. До складу входять МАФбільше 110 членів. У 1960 році МАФ заснувала Міжнародну академіюастронавтики (МАА) і Міжнародний інститут космічного права (МІКП),який згодом стали самостійними організаціями тісноспівпрацюють з МАФ. </ p>

— Успіхи людства в освоєнні космосу, глобальний характер цієїдіяльності, високі витрати на її здійснення ставить на порядок деннийпитання про створення Всесвітньої космічної організації, яка б поєднувала ікоординувала зусилля з дослідження і використання космічногопростору. У 1986 році СРСР вніс в ООН пропозицію про заснування такоїорганізації і згодом представив проект основних положень Статуту ВКО,містив опис її цілей, функцій, структури і порядку фінансування.

У цій пропозиції передбачалося, зокрема, що крім розвитку іпоглиблення міжнародного співробітництва у галузі мирного освоєння космосу

ВКО здійснювала б контроль за дотриманням майбутніх угод позапобігання гонки озброєнь у космічному просторі. </ p>

  • Глава 2. Принципи міжнародного космічного права. </ P>

1. Поняття принципів міжнародного права. </ P>

  • Особливістю міжнародного права є наявність у ньому комплексуосновних принципів, під якими розуміються узагальнені норми, що відображаютьхарактерні риси, а також головний зміст міжнародного права тамають найвищу юридичну силу. Ці принципи наділені також особливоїполітичною і моральною силою. Очевидно тому в дипломатичній практиціїх зазвичай іменують принципами міжнародних відносин. Сьогодні будь-яке скільки -небудь значуще політичне рішення може бути надійним, якщо воноспирається на основні принципи. Про це свідчить і факт наявностіпосилань на ці принципи у всіх значних міжнародних актах. </ p>
  • Принципи історично обумовлені. З одного боку, вони необхідні дляфункціонування системи міжнародних відносин і міжнародного права, здругий — їх існування і реалізація можливі в даних історичнихумовах. Принципи відображають корінні інтереси держав та міжнародногосуспільства в цілому. З суб’єктивної сторони вони відображають рівень усвідомленнядержавами закономірності системи міжнародних відносин, своїхнаціональних та спільних інтересів. </ p>
  • Поява принципів обумовлене та інтересами самого міжнародногоправа, зокрема необхідністю координації величезного різноманіття норм,забезпечення єдності системи міжнародного права. </ p>
  • У рамках міжнародного права існує різні види принципів.

Серед них важливе місце займають принципи-ідеї. До них належать ідеї миру іспівпраці, гуманізму, демократії і так далі. Вони знайшли відображення втакі акти, як Статут ООН, пакти про права людини і в багатьох іншихдокументах. Основний обсяг регулюючого дії принципи-ідеїздійснюють через конкретні норми, відбиваючись у їх зміст і направляючиїх дії. </ p>

  • Принципи виконують важливі функції. Вони визначають основивзаємодії суб’єктів специфічним чином, закріплюючи основні права іобов’язки держав. Принципи виражають і охороняють комплексзагальнолюдських цінностей, в основі яких лежать такі найважливішіцінності, як мир і співробітництво, права людини. Вони служать ідейноїосновою функціонування і розвитку міжнародного права. Принципи — цефундамент міжнародного правопорядку, вони визначають його політико-правовоївигляд. Принципи є критерієм міжнародної законності. </ P>
  • Окрім ядра системи міжнародного права, принципи визначають загальнеавангардне регулювання при появі нових суб’єктів або нової сфериспівробітництва. Так, наприклад, при виникненні такої нової сфери якспівпраця держав в космосі — дія принципів було негайнопоширено і на цю сферу. Крім того, і виникла державабуде пов’язано принципами міжнародного права. </ p>
  • Значна роль принципів у заповненні прогалин у міжнародномуправі. </ p>
  • Ряд норм міжнародного права називають принципами. Хоча це ті жміжнародно-правові норми, але одні з них здавна називалися принципами,інші стали називатися так в силу своєї значущості та ролі в міжнародно -правовому регулюванні. Слід зазначити, що принципи права — ценормативне відображення об’єктивного порядку речей, суспільної практики,закономірностей суспільного розвитку, а не суб’єктивні уявлення процих процесах. </ p>
  • Принципи міжнародного права — це керівні правила суб’єктів,що виникають як результат суспільної практики, юридично закріпленіпочатку міжнародного права. Вони являють собою найбільш загальний виразусталеної практики міжнародних відносин, це норма міжнародногоправа, що має обов’язковий характер для всіх суб’єктів. </ p>
  • Дотримання принципів міжнародного права є строгообов’язковим. Скасувати принцип міжнародного права можна, лише скасувавшисуспільну практику, що не під силу окремим державам або групідержав. Тому будь-яка держава зобов’язана реагувати на спроби водносторонньому порядку «виправити» суспільну практику, навіть порушуючипринципи. У доповіді Генерального секретаря ООН про роботу Організації в 1989року говориться: «Сталася відчутна зміна, коріння якої — у визнаннітого факту, що для забезпечення довгострокових рішень міжнароднихпроблем необхідно засновувати ці рішення на загальноприйнятих принципах,закладених у Статуті ООН. »[14] </ p>
  • Принципи міжнародного права формуються звичайним і договірним шляхом.

Вони виконують дві функції: сприяють стабілізації міжнароднихвідносин, обмежуючи їх певними нормативними рамками і закріплюютьвсе нове, що визначається в практиці міжнародних відносин, і в такийчином сприяє їхньому розвитку. </ p>

8 стр., 3976 слов

Принцип уважения прав человека в системе основных принципов современного ...

... обязательств); основные принципы защиты прав народов, наций и человека (в эту группу справедливо включены принципы равноправия и самоопределения народов; уважения прав человека и его основных свобод) [11, с. 91-92]. М. В. Филимонова предлагает объединить основные принципы общего международного права в ...

  • Характерною особливістю принципів міжнародного права є їхуніверсальність. Це означає, що суб’єкти міжнародного права зобов’язанісуворо дотримуватися принципу, оскільки будь-яке їх порушення буде знеминучістю зачіпати законні інтереси інших учасників міжнароднихвідносин. Це означає також, що принципи міжнародного права єкритерієм законності всієї системи міжнародно-правових норм. Діяпринципів поширюється навіть на ті області суб’єктів, які з якихосьнебудь причин не врегульовані конкретними нормами. </ p>

— Також характерною рисою є їх взаємозв’язок. Лише увзаємодії вони здатні виконати свої функції. При високому рівніузагальненості зміст принципів, застосування приписів кожного з нихможливо лише шляхом зіставлення зі змістом інших. Значення їхвзаємозв’язку було з самого початку підкреслено в Декларації про принципиміжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництваміж державами відповідно до Статуту ООН, від 24 жовтня 1970 року (

Декларація про принципи) «при тлумаченні і застосуванні викладені вищепринципи є взаємопов’язаними і кожен принцип повинен розглядатисяв контексті всіх інших принципів »[15].

</ p>

— Комплексу принципів притаманна певна ієрархія. Центральне місцезаймає принцип незастосування сили. Задачі забезпечення світу так чи інакшепідпорядковані всі принципи. Принцип мирного вирішення спорів доповнює принципнезастосування сили та загрози силою, що відзначалося і Міжнародним Судом ООН.

У пункті 3 резолюції Ради Безпеки ООН 670 сказано, що події,пов’язані з агресією Іраку проти Кувейту, підтвердили, що відноснодержави, що порушує принцип незастосування сили та загрози силою, можебути призупинено дію інших принципів, включаючи принцип добровільноговиконання зобов’язань. [16] </ p>

  • Не підлягає сумніву, що між правом і зовнішньою політикою існуєНЕ розривна зв’язок. Тісно пов’язана з питаннями зовнішньої політики та освоєннякосмосу. Керівним початком у проведенні державою зовнішньої політики вбудь-якій області в наші дні мають служити загальні міжнародно-правовіпринципи. </ p>
  • Зміст принципів розвивається з деяким випередженнямдійсності. Поступово реальні міжнародні відносини підтягуютьсядо рівня принципів. Спираючись на досягнуте, держави роблять нові кроку розвитку змісту принципів. Здійснюється це головним чином придопомоги резолюцій міжнародних органів та організацій. Але основноююридичної формою їх існування є звичай, саме та йогорізновид, що складається не на поведінкової, а в нормативнійпрактиці. Резолюція формулює зміст принципу, держави визнаютьза ним юридичну силу (opinio juris).

    </ p>

  • Для того, щоб принцип став загальнообов’язковим, потрібне визнанняйого міжнародною спільнотою в цілому, то є досить представницькимбільшістю держав. Особливості формування та функціонуванняпринципів значною мірою визначається тим, що вони відображають ізакріплюють необхідні основи світового порядку і міжнародного права. Вониявляють собою необхідне право (jus necessitatis).

    </ p>

  • При викладі принципів міжнародного права не можна зупинитися напоняття «загальні принципи права». Воно активно обговорюється у зв’язку зі ст. 38

Статусу Міжнародного Суду ООН, згідно з яким Суд на ряду зконвенціями та звичаями застосовує «загальні принципи права, визнаніцивілізованими націями »[17].

</ p>

  • З цього приводу існують різні думки. Прихильники широкогорозуміння вважають, що це поняття охоплює загальні принципи природногоправа та справедливості і що мова йде про особливе джерело міжнародногоправа. </ p>
  • Прихильники іншої концепції вважають, що під загальними принципамислід розуміти основні принципи міжнародного права. Однак останніне скоро стануть загальними принципами національного права. Крім того, поняттязагальних принципів права здобуло популярність задовго до визнання поняттяосновних принципів міжнародного права. </ p>

— Нарешті, відповідно до третього концепції, під загальними принципами розуміютьсяпринципи, загальні для національних правових систем. В основному мова йде проправила, що відображають закономірності застосування норм у будь-якій правовійсистемі. Для міжнародного права такі принципи важливі вчерез нерозвиненістьв ньому процесуального права. Щоб увійти в систему міжнародного права,недостатньо бути принципом, загальним для національних правових систем,необхідно бути придатним для дії саме в цій системі. Він такожповинен бути включений в міжнародне право, хай навіть в спрощеному порядку,в результаті мається на увазі згоди міжнародного співтовариства. [18] Ставшитаким чином звичайними нормами, загальні принципи не можуть розглядатися якособливий джерело міжнародного права. Навіть в умовах європейськоїінтеграції судова практика виходить з того, що загальні принципи права —

«Це не лише загальні принципи національного права держав-членів, алетакож принципи міжнародного публічного права ». [19] </ p>

  • Основні принципи міжнародного права зафіксовані в Статуті ООН.

Широко визнано, що принципи Статуту ООН носять характер jus cogens, тобтоє зобов’язаннями вищого порядку і не можуть бути скасованідержавами ні індивідуально, ні за взаємною згодою. </ p>

Найбільш авторитетними документами, що розкривають зміст принципівсучасного міжнародного права, є Декларація про принципи,прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 24 вересня 1970 року, та Деклараціяпринципів, якими держави-учасники будуть керуватися підвзаємні відносини, що містяться в Заключному акті НБСЄ від 1 серпня

1975 року. </ P>

  • Під час тлумачення і застосування принципів міжнародного права важливопам’ятати, що всі вони взаємно пов’язані і кожен з них повинен розглядатисяв контексті всіх інших принципів. </ p>

2. Види і особливості принципів міжнародного космічного права. </ P>

  • Принципи міжнародного космічного права закріплені в Договорі пропринципи діяльності держав з дослідження і використаннякосмічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 року. </ p>
  • Виділяють наступні принципи міжнародного космічного права: </ p>
  • Принцип суверенної рівності. </ p>
  • Одним з основних принципів є принцип рівноправності держав.

У Статуті ООН у статті про принципи на перше місце поставлений пункт, якийговорить: «Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її

Членів «[20] (ст.2).

Цей принцип лежить в основі не тільки ООН, але і системиуправління міжнародними відносинами в цілому. </ p>

— Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов’язаніповажати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а також права,властиві суверенітету, поважати правосуб’єктність інших держав. Кожнедержава має право вільно вибирати і розвивати свою політичну.соціальну, економічну та культурну систему. встановлювати свої закони іадміністративні правила. Усі держави зобов’язані поважати право один одноговизначати і здійснювати на свій розсуд свої відносини з іншимидержавами відповідно до міжнародного права. Кожна державамає право брати участь у міжнародних організаціях та договорах. Державиповинні сумлінно виконувати свої зобов’язання з міжнар