1. Психолого-педагогічна експертиза та її задачі
Психолого-педагогічна експертиза – це експертна діяльність шкільного практичного психолога розгортається в складі психологічної служби і натепер розглядається як один з найбільш важливих напрямів його фахової діяльності. Її проведення актуалізується відповідно до виникнення проблем шкільного життя на всіх рівнях загальноосвітньої школи.
Ця експертиза проводиться з метою виявлення індивідуальних психологічних особливостей дитини та особливостей його відносин з батьками (родичами-опікунами) для вирішення різних спірних ситуацій.
У кожній конкретній галузі суспільної практики експертиза має свої особливі предмет, завдання, методику, критерії, організацію та процедуру проведення, однак, можна виділити шерег ознак, які поєднують різні спеціальні види експертизи і дозволяють розглядати її як достатньо самостійний вид професійної діяльності. В їх числі такі:
1) ініціювання експертизи здійснюється замовником з метою використання результатів експертної оцінки для розв’язання певних своїх задач;
2) для проведення експертизи необхідна наявність об’єкта експертизи, замовника, експерта;
3) статус експерта означає високий рівень його професіоналізму, як необхідну передумову об’єктивності експертного висновку;
4) попри високий рівень значущості експертний висновок має лише рекоментаційний характер;
5) при прийнятті рішення необхідно враховувати весь комплекс умов і чинниківт перебігу реальних процесів і подій.
На експерта покладається виконання таких функцій:
1) прийняття відповідального рішення на основі своєї спеціальної підготовки, зокрема, володіння певним пізнавальним, технічним, діагностичним інструментарієм відповідно зі своєї фаховою підготовкою;
2) наявність загального і спеціального досвіду проведення експертизи, здатність розібратися в умовах нештатних ситуацій;
3) співпраця з замовником, починаючи від першого знайомства, далі на всіх етапах проведення експертизи та її завершення;
4) володіння достатньо прийнятними для розуміння стильовими особливостями побудови та текстового викладу експертного висновку в поєднанні його лаконічності й повноти.
Успіх у роботі експерта залежить від того наскільки він розуміє в чому полягає ( на кожному етапі експерти ) неповнота й невизначеність ситуації для прийняття рішення оcобою, що його має прийняти, що необхідно виявити для того, щоб зробити наступний крок, або перейти до наступного етапу експертизи.
Історичний розвиток міжнародного права та його науки
... становлення (аж до сучасних теорій науки міжнародного права); 3) встановлення основоположних історико-правових методів дослідження цього права і його науки. Історія міжнародного права як окремий науковий напрям почала ... можна стверджувати, що ефективність його застосування до сьогодні залишається на досить поверховому рівні. В рамках методології науки міжнародного права превалюють методи індукції та ...
Психолого-педагогічна експертиза виявляє:
•індивідуальні психологічні особливості дитини та її актуальний психологічний стан
•ступінь прихильності дитини до батька / матері / інших родичів
•стиль виховання батьків і вплив його на дитину
•особливості сімейного мікроклімату та взаємостосунків членів сім’ї
•вплив батьківського способу життя на виховання і розвиток дитини
Завдання, які вирішує психолого-педагогічна експертиза:
1.Визначення місця проживання дитини, режим спілкування з батьком / матір’ю при розлученні батьків
2.Позбавлення / обмеження батьківських прав
3.Встановлення факту психологічної травми внаслідок педагогічного або батьківського терору., Об’єктами психолого-педагогічної експертизи є:
•Діти і підлітки до 18 років
•Батьки дитини, родичі-опікуни, опікуни
Педагогічна діагностика — це вивчення особистості учня та учнівського колективу з метою забезпечення індивідуального і диференційованого підходу в процесі навчання і виховання для більш ефективної реалізації його основних функцій. Використовуючи педагогічні засоби, соціальні педагоги вивчають особистість дитини в педагогічному процесі. Перш за все, цих фахівців цікавить рівень здатності до навчання дітей як їх здатність до шкільного навчання і рівень навченості як реальний рівень знань, умінь і навичок. Вони досліджують особистість учня як суб’єкта навчальної діяльності і з боку шкільно-значущих психічних функцій. І хоча ця позиція піддається критиці з точки зору холістичного (цілісного) підходу, педагогічний діагноз найчастіше виражається словами «хороший учень», «поганий учень». Педагогічна діагностика оцінює дитину в порівнянні її з певними соціальними нормами і еталонами, що часто обумовлює оціночне ставлення до особистості учня і відсутність його безумовного прийняття. Тому в ряді випадків соціальний педагог не тільки не може користуватися готовими педагогічними оцінками, але й буде змушений реабілітувати дитину в очах оточуючих через демонстрацію його кращих сторін.
Питання, які можуть бути поставлені на вирішення експерта:
1.З ким із батьків проживання дитини буде найбільш сприятливим з психологічної точки зору з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей батьків та їх дитини (дітей), взаємин між ними, системи їх емоційних відносин, а також конкретної ситуації.
2.Який найбільш прийнятний графік спілкування дитини з батьком / матір’ю?
3.Які індивідуальні психологічні особливості кожної особи, зазначеного в ухвалі суду?
4.Які умови проживання дитини? Чи можуть умови проживання і несприятливий сімейний клімат бути причиною педагогічної неуспішності дитини?
5.Яке ставлення неповнолітнього до кожного з батьків і ступінь прихильності до них? Чим обумовлено ставлення неповнолітнього до кожного з батьків
Захист прав дитини в україні
... його батьків і носять двосторонній характер, оскільки права й обов'язки існують і в батьків, і в дитини. Більшість прав батьків корреспондируются з правами дитини, однак останні ширше по обсягу. Наприклад, право дитини ... жодних підстав стверджувати, що в українській правовій системі, реалізації права дитини на виховання приділялась незначна увага. За останні роки в Україні розроблено і прийнято низку ...
6.Яке ставлення кожного з батьків до дитини, особливості їх стилю виховання?
7.Яка роль батька (матері) (ПІБ) у вихованні дитини?
8.Яке дійсне ставлення і прихильність кожного з батьків (інших членів сім’ї) до дитини?
9.Чи є з психологічної точки зору у матері або батька обставини, що перешкоджають їх спілкуванню з дитиною?
10.Чи демонструє дитина бажання проживати з одним з батьків, і чим воно обумовлено?
11.Чи відповідає бажання дитини проживати з батьком / матір’ю його істинним інтересам?
12.Чи здатний неповнолітній до вироблення та прийняття самостійних рішень (для дітей, які досягли 10-річного віку)?
13.Беручи до уваги рівень розвитку, психологічний стан дитини, чи можуть особливості взаємин батьків, їх системи цінностей, стилів виховання, уподобань зробити негативний вплив на психологічний стан і розвиток дитини?
