Механізм адміністративно-правового регулювання
1. Механізм адміністративно-правового регулювання
У юридичної науці поняття «механізм правовим регулюванням» активно використовується з 1960 року. Його введення стало наслідком те, що розробка окремих правових явищ (актів, норм, правовідносин тощо. п.) як дослідження їхнього впливу на суспільні відносини який завжди давали бажаного результату. У реальної буденної дійсності дані явища не ізольовано від одної друг від друга, вони постійно взаємодіють що саме у взаємодії надають що регулює вплив на суспільні відносини.
Природа механізму правовим регулюванням, його структура тощо. буд. загалом досить глибоко й усебічно проаналізовані вобщетеоретической літературі.
Разом про те значення поняття, безумовно, не зводиться дооперированию їм у загальної теорії права. Найбільшу практично багато важать використання цього поняття міг би дати розробки конкретних галузевих проблем.
Пропоноване дослідження спрямоване розробці проблеми механізму правовим регулюванням у межах адміністративного права.
Багатогранність проблеми механізму адміністративно-правового регулювання слід розглядати зі з’ясування його розуміння і структури.
Вперше у юридичну літературу термін «механізм правовим регулюванням» ввів і розкрив його зміст З. З. Алексєєв. «Під механізмом правовим регулюванням слід розуміти узяту у єдності всю сукупність юридичних коштів, з яких забезпечується правове вплив на суспільні відносини».
Механізм адміністративно-правового регулювання, оскільки є частиною системи механізму правовим регулюванням загалом, містить, сутнісно, хоча б набір правових коштів (норми, правовідносини, акти застосування права), з допомогою яких здійснюєтьсяупорядочивающее вплив на громадські явища.
Разом про те механізму адміністративно-правового регулювання притаманні специфічні особливості, що дозволяють виділити їх у самостійний блок. Дані особливості так можна трактувати:
- в вертикальному розрізі, де складові його правові кошти перебувають у відповідному їх призначенню, ієрархічному порядку — адміністративно-правові норми, адміністративно-правові відносини, адміністративно-правові акти;
- в горизонтальному зрізі. І тут механізм правовим регулюванням постає у вигляді єдиного освіти, що складається з окремих, самостійних та практично рівноправних блоків, є галузевими механізмами правовим регулюванням. У цьому кожен галузевої блок попри специфічна юридична своєрідність, відносну автономність (>сферевую, структурну і функціональну) тим щонайменше є складової частини загального механізму правовим регулюванням, яка відображатиме її особливості через предмет, метод і системи.
Дослідження механізму адміністративно-правового регулювання передбачає насамперед з’ясування кола громадських відносин, складових його предмет. У самому предметі (т. е. в регульованих громадських відносинах) закладено об’єктивній необхідності відособлену нормативно-правової регламентації. Саме зміст однорідної групи громадських відносин визначає остаточному підсумку та специфіку правовим регулюванням.
Механізми правового регулювання
... інтересів. 5. Результатом його діяльності є встановлення правопорядку в суспільстві. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення Механізм правового регулювання складають елементи, обов'язкові на окремих його стадіях: принципи права, норми ...
Питання предметі адміністративного права дискусійне.
До предмета адміністративного права можна віднести:
- управлінські відносини, у межах яких безпосередньо реалізуються завдання, функції і відповідних повноважень виконавчої;
- управлінські відносинивнутриорганизационного характеру, що у процесі діяльності суб’єктів законодавчої (представницької) і судової влади, і навіть органів прокуратури;
- управлінські відносини, виникаючі з участю суб’єктів місцевого самоврядування;
— управлінські відносини організаційного характеру, що у сфері «внутрішньої» життя громадських об’єднань є та інших недержавних формувань, соціальній та зв’язки України із здійсненням громадських об’єднаньвнешне-властних функцій і повноважень гілок.
>Д.Н. Бахрах в предмет адміністративного права включає:
- >внутриаппаратние відносини, пов’язані улаштуванням виконавчої, організацією служби, компетенцією органів прокуратури та службовців, з формами і методами внутріапаратної роботи у державних підприємств і муніципальних органах;
- взаємовідносини адміністративної влади з громадянами, державними і недержавними організаціями.
>Ю.А.Тихомиров до предмета адміністративного права відносить організацію та влитися функціонування управління, регулюванняфункционально-юридических режимів, забезпеченняюрисдикционно-охранительной роботи і що у даних сферах громадян.
Аналіз названих та інших точок зору дозволяє говорити, що адміністративне право регулює дві групи громадських відносин.
По-перше, «управлінські відносини», «>государственно-управленческие відносини», котрим характерна певна владність. «Це відносини, які творяться у зв’язку з утворенням, організаційним побудовою і організацією правильної діяльності органів управління, тобто. у зв’язку з організацією органів управління і організацією своєї діяльності» [10, з. 96]. До до їх числа ставляться організаційно-структурні відносини (відбивають організаційну структуру) іорганизационно-функциональние відносини (відбивають повсякденну діяльність органів виконавчої влади і виявляється у управлінському вплив керівника на персонал, що може бути планувальним, котрі спрямовують, координуючим, контролюючим).
Предмет і метод адміністративного права
... органів на адміністративні правовідносини. Предмет адміністративного права. Предмет правового регулювання (далі — предмет права) будь-якої правової галузі становлять суспільні відносини, які нею регулюють ся. Отже, предмет адміністративного права — це сукупність управлінських відносин, ... наслідок взаємодії волі та свідомості. Предметом адміністративного права є не всі управлінські відносини, а лише ...
По-друге, відносини, хоч і що у сфери управління, але управлінськими в чистому вигляді які є. У разі держава робить у особі своїх органів виконує ряд суспільно корисних функцій, зазвичай, але немає розпорядження (у разі, стосовно боці правовідносини), тут є лише виконання повелінь правових норм. Виникаючі у своїй відносини євластеотношениями, бо суб’єкти цих відносин ні до в жодному разі не підпорядковані одна одній, вони у рівній мірі підпорядковані закону й виконують його вимоги. До до їх числа можна віднести:
- «>надзорно-контрольние відносини», тобто. відносини, пов’язані з масовим обслуговуванням населення адміністративними органами (дорожній рух, пожежна безпеку, санепідемнагляд та інших.) разом із тим допомогу громадянам їх права і свободи;
- «>административно-принудительние відносини», тобто. відносини, пов’язані із застосуванням адміністративного примусу до осіб, що чинять адміністративні правопорушення, чи ситуаціях, створюваних загрозу громадську безпеку;
— «відносини у області адміністративної юстиції», які становлять особливий процес, порядок розгляду у суді адміністративного позову громадянина на незаконні дії посадових осіб (органу управління) і неправомірного управлінського чи адміністративного акта.
Отже, адміністративне право регулює як управлінські, а й інші відносини, що у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави й пов’язані з здійсненням державою суспільно корисних функцій.
З предметом правовим регулюванням пов’язаний відповідний метод, що є адміністративно-правові кошти вплив на суспільні відносини, регульовані адміністративним правом. Натомість, метод створює наразі і певний, специфічний для адміністративного права юридичний режим.
Саме юридичний режим, який, на думкуС.С.Алексеева, у тому, «що учасники відносин стають в особливе правове ситуацію і у такий спосіб визначаються їхні початкові юридичні позиції», і є наслідком галузевого методу регулювання.
Проблема методів правовим регулюванням доситьдискуссионна.
До цього часу виявляються принципово різних підходи до пізнання її змісту: або кожна правова галузь крім предмета має і свій власний метод, або всі галузі права використав регулятивних цілях єдині правові кошти, закладені у самій природі права. Справді, будь-яка галузь російського права використовують у ролі коштів правовим регулюванням такі три юридичні можливості: розпорядження, заборона, дозвіл. Вони своєї сукупності і вони становлять зміст коштів правового на суспільні відносини і є єдиними всім галузей права. Використовуються вони урахуванням особливостей предмета цієї галузі.
Отже, цілком обгрунтований підхід до проблеми методів правовим регулюванням з позицій, які враховують, по-перше, принципове єдність які у цих цілях правових коштів, і, по-друге, специфіку регульованих громадських відносин.
>Административно-правовое регулювання, його механізм є форма юридичногоопосредствования відносин, у яких один бік виступає у ролі управляючого, іншу — керованого. Такі взаємини припускають відоме підпорядкування волі керованих єдиної керуючої волі, тобто. йдеться про «юридично нерівному становище сторін».
Принципи адміністративного права україни
... і правотворчої діяльності органів виконавчої влади. Питання принципів адміністративного права є найважливішим в структурі і змісті адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Термін "принципи адміністративного права" вказує на ... і ніколи як засіб (ст. ст. 21, 22 Конституції України); ліквідація відчуженості людини, несприйняття людьми соціально-економічних реформ і перетворень, ...
Це нерівність може і як прямого підпорядкування одного боку правовідносини інший; і у вигляді наділення однієї з двох рівних суб’єктівнадведомственними і координуючими повноваженнями, що ставить їх у особливе становище; і у вигляді ведучого становища одній з рівних сторін у прийнятому спільному рішенні тощо. буд.
До особливостям адміністративно-правового регулювання можна віднести такі:
По-перше, взагалі для механізму адміністративно-правового регулювання найбільш характерними є правові кошти розпорядницького типу, тобто. розпорядження.
По-друге, адміністративно-правове регулювання передбачає однобічність волевиявлень однієї з учасників відносини. Це волевиявлення юридично владно, тому йому належить вирішальне значення.
По-третє, у керуючої боку є такіюридически-властние повноваження, якими не має керована сторона (наприклад, громадянин), або обсяг таких повноважень у керуючої боку більше, ніж в керованої (наприклад, у нижчестоящого виконавчого органу).
По-четверте, владність і однобічність, як найважливіші ознаки адміністративно-правового регулювання, Андрійовича не виключають використання у необхідних випадкахдозволительних коштів. Але використання дозволів також пропонується адміністративно-правовими нормами (наприклад, як відповідних дозволів).
Отже, суть методів адміністративно-правового регулювання управлінських громадських стосунків може бути зведена ось до чого: а) встановлення певного порядку дій — розпорядження до дії у умовах і міг би належно, передбачених даної адміністративно-правової нормою; б) заборона певних дій під страхом застосування відповідних юридичних засобів впливу; в) надання вона дуже обмежена однієї з варіантів належного поведінки; р) надання можливості діяти (або діяти) на власний розсуд.
Механізм адміністративно-правового регулювання так можна трактувати як певної складної системи.
Система адміністративно-правового регулювання – це науково організована сукупність правових норм, розподілених за групами – правових інститутів, зведеним в підгалузі, що утворюють галузь – цілісне нормативне освіту [11, з п’ятьма, 7-11].
Вимоги, які пред’являються побудові системи адміністративно-правового регулювання:
- це система виходить із адміністративно-правових реальностей і диференціює норми адміністративного права відповідно до ними;
- дає найповніше й опозиції об’єктивний уявлення про адміністративному праві;
- становить зручну основу для систематизації адміністративного законодавства.
Сьогодні в адміністративному праві мають місце три класифікаційних критерію, різною мірою які враховують названі вимоги: інституційний, галузевої і процесуальний. Ці критерії зумовлюють побудова трьох систем адміністративного права: інституційної, галузевої і процесуальної.
>Институционная система: 1) розмежувала норми адміністративного права втричі великі інституції: суб’єкти адміністративного права; об’єкти адміністративно-правових відносин; форми адміністративної діяльності; 2) не більше кожної інституції розподілила норми на групи, що утворюють правові інститути. Схема інституційної системи – суб’єкти, об’єкти, дії.
Галузева система – класифікація норм адміністративного права по галузевою ознакою управління. Це підгалузіадминистративно-политической, соціально-культурної та економічної діяльності держави. У кожну з названих підгалузей даної системи входять правові норми, згруповані в правові інститути. Наприклад, адміністративно-політична підгалузь входять такі інститути, як «управління обороною», «управління справами», «управління юстицією» тощо.).
Защита прав потребителя гражданско-правовыми методами
... данной практической курсовой работы является само право потребителей на должное качество товаров, работ, услуг, на информацию о производителе. Предметом моей работы также можно считать сам процесс защиты прав потребителей при продаже вещей или товаров, при выполнении работ и оказании ...
>Процессульная система – угруповання норм адміністративного права характером дозволуиндивидуально-конкретних справ у сфері управління і поліцейської діяльності.Административно-процессуальние норми об’єднують у підгалузь адміністративного права, яка складається з цих правових інститутів, як провадження у справах про адміністративні правопорушення, адміністративним скаргам, прийняттю нормативних і індивідуальних актів, інші виробництва та управлінські процедури.
Підсумовуючи, слід зазначити, таке, адміністративне право – це галузь російського права, що є сукупність правових норм, регулюючих суспільні відносини, пов’язані з і діяльністю виконавчих органів під час вирішенняадминистративно-процедурних іадминистративно-юрисдикционних справ.
Виконавчі органи – збірний термін, що може бути використаний позначення усіх суб’єктівгосударственно-управленческой діяльності, включаючи суб’єкти виконавчої, і навіть керівні органи, діючі поза практичної реалізації виконавчої.
Відповідно під механізмом адміністративно-правового регулювання слід розуміти узяту у єдності систему адміністративно-правових коштів, з яких забезпечується результативне правове вплив на суспільні відносини, пов’язані улаштуванням виконавчих органів прокуратури та що у діяльності даних органів під час вирішенняадминистративно-процедурних і адміністративно — юрисдикційних справ.
>Элементами механізму правовим регулюванням є:
1. норми адміністративного правничий та його принципи, об’єктивно виражені законів, указах та інших нормативні акти;
2. акти тлумачення норм адміністративного права, лунаючи уповноваженими те що органами;
3. акти застосування норм адміністративного права;
4. адміністративно-правові відносини;
5. правосвідомість, юридичні факти, законність.
адміністративний правової юрисдикційний виконавчий
Завдання 1. Хто з вище перерахованих є спеціальним суб’єктом адміністративного правопорушення: неповнолітній; військовий; касир кафе, інвалід 2 групи, дільничний уповноважений міліції; вагітна жінка, заступник прокурора району; слюсар?
Рішення: Відповідно до КоАП РФ, саме ст. 2.4 і 2.5 до спеціальним суб’єктам ставляться: посадові особи, а як і військовослужбовці, громадяни, покликані на військові збори, і мають спеціальні звання працівники органів внутрішніх справ, органів прокуратури та установ кримінально-виконавчої системи, Державної протипожежної служби, органів контролю над оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин і митних органів. Отже, з наданого переліку до спеціальним суб’єктам адміністративного права можна віднести: військовослужбовця, дільничний уповноважений міліції та заступник прокурора району. Відповідно до ст. 2.3 16 років- це вік від якого настає адміністративна відповідальність, отже неповнолітній є спільною суб’єктом адміністративного права.
Завдання 2. Співробітники міліції виході з ресторану «Центральний», де відзначався ювілей, затримувалися всіх громадян, перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Кожен з них пропонувалося проїхати до відділу внутрішніх справ упорядкування протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченому статтею 20.21. КоАП РФ.Задерживаемие відмовлялися від можливості поїздки до МВВС, відповідаючи, що вони розпивали спиртні напої із нагоди ювілею і жодного порядку не порушували. У відповідь деякі з них доставлені в МВВС, де на кількох них крім протоколів за 57-ю статтею 20.21. КоАП РФ було укладено протоколи за 57-ю статтею 19.3 КоАП РФ за непокора законному розпорядженню працівників міліції
Джерела податкового права України
... стягування податків і зборів, відносини у сфері податкового контролю й відносини з приводу притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Джерела податкового права допомагають виконувати два взаємопов'язані завдання. По-перше, ...
Рішення: Відповідно до ст. 20.21 КоАП РФ поява тут, стадіонах, в скверах, парках, у транспортній засобі загального користування, за іншими громадських місцях може сп’яніння,оскорбляющем людську гідність суспільну мораль, — спричиняє накладання адміністративного штрафу у вигляді від ста до п’ятисот рублів, або адміністративний арешт терміном до п’ятнадцяти діб. Отже дії співробітників міліції були законні.
Відповідно до ст. 27.1 з метою припинення адміністративного правопорушення, з’ясування особи порушника, протоколу про адміністративне правопорушення при неможливості його складання дома виявлення адміністративного правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення і виконання прийнятого у справі постанови уповноважена обличчя вправі у своїх повноважень застосовувати такі заходи для провадження у справі про адміністративне правопорушення: доставляння; адміністративне затримку й т.д. Отже дії працівників щодо адміністративного затримання громадян теж були законні.
Оскільки вимоги працівників міліції носили законний характер, то відповідності зі ст. 19.3 КоАП РФ, непокора законному розпорядженню чи вимозі співробітника міліції, військовослужбовця або співробітника органу чи установи кримінально-виконавчої системи у зв’язку з виконанням ними обов’язків з охорони громадського порядку та забезпечення громадську безпеку, так само як перешкоджання виконання ними службовими обов’язками — спричиняє накладання адміністративного штрафу у вигляді від п’ятисот до тисячі рублів, або адміністративний арешт терміном до
