Ознаки корпоративних норм — Теорія держави та права — и — Каталог статей — ы курсовые сочинения аудиокниги

Реферат

Людське суспільство, як і будь-яка інша складна систе-ма, може нормально функціонувати та розвиватися лише на основі певних правил, з-поміж яких обирається один з багатьох можливих варіантів поведінки того або іншого суб’єкта. Задля регулювання поведінки людей та їх об’єд-нань у суспільстві формуються певні правила поведінки, які орієнтують на досягнення тієї чи іншої мети. Прави-ла, що покликані регулювати життя суспільства, забезпе-чувати в ньому бажаний порядок і стабільність, називають-ся соціальними нормами.

У перекладі з латинської “норма» означає правило, точне розпорядження, зразок. Іншими словами, безпосереднім змістом норми є укладена в ній інформація про належне поводження в тих чи інших умовах. Людина в процесі діяльності пізнає навколишню дійсність і на цій основі виробляє правила поведінки, узагальнюючи накопичені знання і досвід. Створене правило являє собою єдність об’єктивного і суб’єктивного факторів, де об’єктивним є пізнана закономірність розвитку суспільства, а суб’єктивним – реакція індивіда чи соціальної групи на цю закономірність.

Після того як норма сформульована і виражена зовні в тій чи іншій формі, вона як би абстрагується і починає самостійне існування. Наслідком такого відриву від реальної підстави може виявитися старіння норми, викликане зміною або самої дійсності, або інтересів і цілей суб’єкта. Однак норма, як правило, не реагує негайно на всі зміни названих умов.

Кожне історично конкретне суспільство вимагає суворо визначеної міри соціального регулювання суспільних відносин.

1. Поняття, види та основні ознаки соціальних норм

Соціальні норми здійснюють нормативне регулювання поведінки суб’єктів шляхом встановлення дозволених чи не дозволених діянь, здійснюють визначення умов, за яких передбачуване діяння дозволяється або забороняється, визначаються суб’єкти, на яких за певних умов поши-рюється правило поведінки, що встановлено тією чи іншою нормою.

Призначення соціальних норм полягає у впорядкуванні поведінки суб’єктів, що забезпечує системність і певне передбачення розвитку суспільних відносин. На основі цьо-го учасники цих відносин можуть прогнозувати свою по-ведінку та поведінку інших суб’єктів у ситуаціях, передба-чених конкретними соціальними нормами. Соціальні норми регулюють поведінку, що має соціальний характер, пов’язану із взаємовідносинами між людьми, їх об’єднаннями, суспільними групами. Саме цим соціальні норми відріз-няються від норм технічних, медичних, біологічних тощо, які встановлюють порядок поводження людей з штучними або природними об’єктами, а також явищами природи, представниками тваринного світу тощо. Слід також брати до уваги, що деякі технологічні вимоги за різних обставин набувають суспільного значення і тому закріплюються не тільки в технічних, але й соціальних нормах. Наприклад, правила безпечної поведінки людей у місцевостях, що по-терпіли від епідемії або радіоактивного забруднення, мають медичний характер. Але з метою більш ефективного впли-ву їх на повсякденну поведінку людей ці правила відтворюють в актах, що мають юридичне значення (інструкції, накази).

13 стр., 6301 слов

Правила и нормы технической эксплуатации жилищного фонда

... г. N 170 1 Основные положения ремонт жилищный фонд диспетчерский Настоящие Правила и нормы технической эксплуатации жилищного фонда разработаны в соответствии с Законом Российской Федерации ... 1.1 Настоящие Правила и нормы технической эксплуатации жилищного фонда определяют требования и порядок обслуживания и ремонта жилищного фонда с целью: обеспечения сохранности жилищного фонда всех форм ...

А відтак, такі правила набувають властивостей соціальних норм.

У загальному плані соціальні норми — це правила поведінки суспільного характеру, що регулюють взаємини людей і діяльність організацій у процесі їхньої взаємодії.

Соціальні норми складаються разом з виникненням і розвитком людського суспільства в зв’язку з необхідністю охопити і врегулювати поводження людей загальними правилами. Призначення загальних правил поведінки полягає в організації виробництва і підтримці дисципліни і порядку в суспільному житті. Вони являють собою необхідну й елементарну умову підтримки суспільних зв’язків людей. Громадське життя вимагає наявність таких правил за додержання яких люди могли б погоджувати своє поводження, вимірювати свої вчинки, розраховувати на визначені результати і бути впевненими в них.

Але соціальні правила /норми/ — це не тільки міра поводження, це також вимоги пред’явлені до особистості суспільством, до установи, організацій, поводитися певним чином, діяти так, а не інакше.

Соціальні норми відбиті в суспільному житті, основою якої є економічна структура суспільства, визначається формою власності на засоби виробництва. Але це не просто зліпок із суспільної діяльності, а визначені правила, мета яких породжується визначеними умовами й полягає в регулюванні суспільних відносин в інтересах усього суспільства чи окремого класу шляхом організації діяльності людей, громадських організацій і державних установ. Норма вимагає, щоб поводження людей їй відповідало. Іншими словами, норма — це вказівка про те, якою повинна бути поведінка людей на думку всього суспільства чи окремого класу. Інакше кажучи, норма це не просто констатація дійсності, не судження про ті чи інші його властивості, а обов’язкове правило поведінки, що завжди вимагає належних результатів. Норма завжди є правило належного і можливого поводження, що зобов’язує, забороняє, дозволяє визначену дію при наявності відомих умові. Норма це імператив, що регулює належний зв’язок між людьми. Норма сполучена з погрозою невигідних наслідків, для всякого, хто відступає від її вимог. Сенс існування впливу норми на поводження людей у тім і складається, що вона має справу зі свідомими вчинками людей.

Соціальні норми здебільшого зорієнтовані на інтереси пануючих верств населення.

Останні свідомо і цілеспря-мовано заохочують формування і забезпечують всіма на-лежними засобами дотримання цих правил поведінки відповідно до їх потреб.

15 стр., 7201 слов

Норми права в системі соціальних норм

... актуальною в контексті сучасної вітчизняної правової думки. Предмет дослідження в роботі - норми права в системі соціальних норм. Метою роботи є дослідження соціальних норм та норм права в системі нормативного ... поведінки. 4. Правила поводження, що забезпечуються певними засобами впливу на поведінку людей (навичкою, внутрішнім переконанням, суспільним впливом, державним примусом). Соціальні норми ...

Класовий характер мали, наприк-лад, конституційні норми багатьох держав на певних ета-пах їх розвитку. За цими нормами прямо (як у Консти-туції РРФСР 1918 р.) чи приховано, за допомогою вста-новлених різного роду цензів (конституції більшості дер-жав світу до 50—60-х років XX ст.), не допускалися до участі у діяльності державних органів опоненти пануючого на той час класу.

Розмаїття, складність та інші особливості суспільних від-носин обумовлюють функціонування багатьох норм, які їх регулюють. У своїй сукупності існуючі норми являють со-бою єдину систему соціального регулювання, в якій ефек-тивність кожного виду норм найбільшою мірою виявляє-ться лише у взаємодії з іншими елементами цієї системи. Основними видами соціальних норм є моральні, звичаєві, правові, корпоративні, політичні. Всі вони мають певні відзнаки, обумовлені особливостями їх формування, мето-дами впливу на поведінку суб’єктів тощо. Але кожній з них притаманні і загальні для всіх соціальних норм ознаки: соціальні норми виступають як правила поведінки лю-дей у суспільстві; вони є правилами поведінки загального характеру; здебільшого соціальні норми виникають у ре-зультаті свідомо-вольової діяльності людей, тобто форму-ються і забезпечуються тими групами людей або їх об’єд-наннями, воля та інтереси яких знаходять свій вираз у тих чи інших соціальних нормах; вони багато в чому обумовлені соціально-економічним ладом суспільства, ознаки яко-го в тій чи іншій формі відображуються у їх змісті. Ступінь їх відмінності і єдності залежить від економічної і політичної структури суспільства. Усі вони виражають волю єдиного в моральних і політичних відносинах народу і відповідають його інтересам. Усі вони мають загальну мету, взаємно впливають, і забезпечують одна одну в досягненні своїх цілей.

Нижче приведені головні ознаки тих соціальних норм, які найбільше впливають на регулювання суспільних відносин у сучасних умовах.

Норми моралі регулюють поведінку людей шляхом її оцінки відповідно до категорій добра і зла. Моральним є те, що приносить людям добро. І навпаки — дії, що тягнуть за собою зло, оцінюються як аморальні. Як одна з форм суспільної свідомості і система правил поведінки моральні настанови можуть бути класове обумовленими. Саме тому одне і те саме явище з погляду різних класів або суспільних груп може мати різну моральну оцінку. Наприклад, таке явище, як безробіття, з позиції підприєм-ця — моральне явище, що приносить йому добро. Адже воно забезпечує ринок надлишками робочої сили, дає мож-ливість зменшувати розміри оплати праці робітників і тим самим збільшувати свої прибутки. У той же час з погляду робітників безробіття — зло, бо воно знецінює їх робочу силу, позбавляє засобів до існування.

Слід мати на увазі, що у суспільстві сформувались і моральні вимоги загальнолюдської значущості, які є досяг-ненням цивілізації, зокрема, — це турбота про старих, надання матеріальної та моральної допомоги хворим та незаможним тощо. Проте у суспільстві існують і такі від-носини, що не підлягають моральній оцінці. З часів Канта існує переконання, що сфера моральності охоплює сугубо внутрішній світ людини, тому оцінити вчинок як моральний чи аморальний можна лише стосовно особи, що його зробило. Людина як би витягає із себе норми свого поводження, у собі, у глибині своєї “душі”, дає оцінку своєю дією. З даної точки зору людина, узята окремо, поза його відносинами до інших людей, може керуватися моральними правилами.

11 стр., 5427 слов

Види правомірної і протиправної поведінки

... правової поведінки; охарактеризувати ознаки правової поведінки; надати розгорнуту класифікацію правової поведінки; проаналізувати поняття, сутність та види правомірної поведінки; визначити сутність, ознаки та види правопорушення. ... соціальних норм усіма членами суспільства робить ці норми правовими, або імперативами правової поведінки. У правовій системі суспільства діяльність та вчинки людей ...

Частиною загальноморальних норм виступає релігійна мораль, низка вимог якої («не убий», «не вкради» і т. ін.) належить до загальнолюдських цінностей і становить ос-новну частину практично всіх моральних систем, а в дея-ких випадках — основу правових та судових систем (зако-ни шаріату в мусульманських країнах).

Норми моралі як засіб регулювання поведінки людей у суспільстві характеризуються помітною залежністю від суб’єктивного чинника. Адже поняття добра або зла визна-чаються внутрішніми переконаннями людини, її почуттями сумлінності, совісті, тобто тими цінностями, які вона виз-начила як складові частини своєї життєвої мети.

Звичаї — це правила поведінки, що склалися історично і в результаті багаторазових повторень ввійшли у звичку людей. Прикладами звичаїв як регуляторів поведінки лю-дей можуть бути ритуал «Першого дзвоника» у школах, вшанування старших. Звичай, що закріпився у свідомості людей як найбільш розумний або корисний у певних умовах зразок поведінки, виробляє свого роду автоматизм у поведінці, сприймається та реалізується без глибокого обмірковування. Різні нововведення, що мають за мету зміну або відміну поведінки, яка встановлена звичаєм, протягом певного часу відкидаються чи сприймаються а помітними труднощами при реалізації. Як приклад таких процесів можуть бути багаторазові спроби позбутися зви-чаю вживання спиртних напоїв при святкуванні урочистих подій.

Різновидом звичаїв є традиції. Вони також обумовлені звичкою, природністю формування та утвердження у свідо-мості людей того чи іншого типу поведінки.

Традиції охоп-люють, як правило, відповідний тип поведінки, складають-ся не з якої-небудь дії, а із стилю поведінки.

Норма права є різновидом соціальних норм, тобто правил поведінки людей у суспільстві.

Оскільки норма права є засобом передачі інформації про найбільш доцільне поводження, вона являє собою один зі способів регулювання людського поводження. По-перше, тому, що норма містить у собі » програму «, що служить моделлю майбутніх дій, а по-друге, у силу того, що вона базується на пізнанні об’єктивних закономірностей розвитку суспільства, проходження її розпорядженням веде до найбільш оптимального варіанта реалізації цілей чи індивіда суспільства в цілому.

2. Корпоративні норми, їх ознаки

Значну групу соціальних норм складають корпоративні норми — установлення, що прийняті в громадських організаціях, трудових колективах, учбових закладах, підприємницьких спілках тощо. Ці норми виражаються в статутах, положеннях, інших актах. Наприклад, організація і діяльність Києво-Могилянської академії регулюється Статутом.

Велика частина корпоративних норм — це правила організаційного характеру. Вони закріплюють порядок формування, організації, побудови, функціонування громадських організації (корпорацій), а також права, обов’язки, відповідальність, взаємини членів таких організацій.

15 стр., 7080 слов

Административное право: сущность, нормы, субъекты

... ­ стративное право называют правом управления, или управленческим правом, ибо содержанием деятельности органов исполнительной влас ­ ти и исполнительных органов местного самоуправления является •именно государственное, или «публичное» управление. Такое понимание сущности административного права было ...

Корпоративні норми встановлюються і забезпечуються об’єднаннями громадян.

Особливості цього виду соціальних норм полягають у тому, що вони регулюють діяльність, зумовлену завданнями певних об’єднань громадян і спря-мовану на досягнення цілей, заради яких ці об’єднання створювались.

Корпоративні норми поділяють на внутрішньоорганізаційні, згідно з якими встановлюється структура об’єднання, визначаються компетенція, форми і методи роботи його органів, права і обов’язки їх членів. Другу групу становлять норми зовнішньої дії, що регулюють від-носини об’єднань з іншими суб’єктами. Корпоративні нор-ми мають бути відповідати вимогам Конституції країни, за-конів та інших законодавчих актів. Ця група соціальних норм знаходить свій вираз і закріплення в актах (статути, положення, постанови), що видаються відповідними об’єднаннями.

Корпоративні норми встановлюються самими організаціями, виражають насамперед інтереси громадян, які створили або ввійшли до цих організацій Корпоративні норми дотримуються членами організацій у силу доцільності, справедливості цих розпоряджень. Порушення корпоративних норм викликає визначені організацією санкції, засоби впливу на порушника.

Корпоративні норми, що містяться в «Статутах», «Положеннях», за своїм характером не суперечать праву й моралі, наявних в державно-організованому суспільстві. Державні органи, а також органи місцевого самоврядування грають визначену роль у забезпеченні законності й легітимності корпоративних норм.

Принципи моралі, норми моральності, свідомість й дисципліна членів корпоративних організацій визначають порядок у їхній життєдіяльності.

У художній літературі можна знайти приклади вільних й у той же час чітких, злагоджених організацій колективу людей на основі моральних стимулів, позитивних духовних якостей членів організацій, об/єднання. Відомий уклад життя в телемитів по твору Франсуа Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель». Статут членів Телемської обителі «складався тільки з одного правила –“роби що хочеш”. Тому що людей вільних, таких, що походять від добрих батьків, освічених, таких що обертаються в порядному суспільстві, сама природа наділяє інстинктом та силою, які постійно наставляють їх на добрі справи й відволікають від пороку, й сила ця зветься в них честю».

У той же час необхідно відзначити, що всякого роду корпорації, об’єднання, установи, що діють на підставі Статуту, Положення, входять у єдиний правовий простір держави, на їх діяльність, діяльність членів, учасників цілком розповсюджуються вимоги дотримання законності й правопорядку.Як вид соціальних норм, корпоративні норми характеризуються загальними родовими ознаками і є правилами поведінки.

Корпоративні норми — це загальні правила поведінки громадських організацій. Ці норми, як правило, формалізовані, тобто містяться в статутах цих громадських організацій.

3. Співвідношення корпоративних норм із нормами права

По регулятивних особливостях близькі до норм права — у них окреслюються права й обов’язки членів цих об’єднань. Корпоративні норми забезпечуються мірами, передбаченими даною громадською організацією. Виділяючи різновид соціальних норм, я вважаю за доцільне вказати на співвідношення норм права та крпоративних норм, що виявляється в таких ознаках:

7 стр., 3063 слов

Бюджетное право. Бюджетные нормы права

... бюджетная обеспеченность». Место бюджетного права в системе российского права , Литература: Бюджетное право – подотрасль финансового права, поскольку специфика норм бюджетного права, а также их взаимосвязь с финансовыми нормами, позволяет утверждать то, что нормы финансового права являются основой для норм бюджетного права. ...

Корпоративні норми | Норми права

1. Формулюються і встановлюються від імені конкретного об’єднання громадян і тому є обов’язковими лише для його членів | 1. Формулюються і встановлюються від імені держави і тому є загальнообов’язковими

2. Забезпечуються внутрішніми мотивами членів об’єднання, засобами громадського впливу, найтяжчим з яких є виключення з членів об’єднання | 2. Забезпечуються державним примусом, можливістю застосування багатьох санкцій аж до позбавлення волі

3. Не можуть суперечити положенням норм права | 3. Не залежать від змісту корпоративних норм.

Зауважимо, що норми права завжди більш загальні, ніж корпоративні, і це цілком виправдано. Так, наприклад, в ст. 41. Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII “Про господарські товариства” вказується, що до виключної компетенції Загальних зборів акціонерного товариства відносяться:

  • внесення змін до статуту товариства;
  • затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;
  • створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;
  • прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Повноваження, передбачені вказаними вище, належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Отже правовою нормою передбачено, що акціонерне товариство особисто для себе може встановити власну корпоративну норму щодо виключної компетенції свого вищого органу. І єдиною вимогою до такої корпоративної норми є те, щоб вона не суперечила вимогам закону.

Висновок

Отже, корпоративна норма, як і всяка норма –це відоме веління з метою визначеного упорядкування громадського життя.

Однак, не усяке веління є нормою, а тільки таке, яке розраховано на визначене число типових випадків, які мають загальний характер, звернене до всіх і кожного, хто може опинитися в умовах, передбачених нормою. Тобто, якщо людина прийнята на роботу на будь-яке підприємство, установу, організацію –вона відразу ж має підкорюватися тим корпоративним нормам, які встановлені на такому підприємстві, установі, організації.

Без такого регулювання не можна уявити існування як окремого підприємства, так і суспільства в цілому. Усі соціальні норми мають між собою багато загального, але для науки і практики особливо важливого значення набуває дослідження специфічних ознак кожного виду норм.

Корпоративні норми, як один з видів соціальних норм формуються і утверджуються різними шляхами, але загальним є те, що вони відображують досвід різних варіантів поведінки суб’єктів у тих чи інших ситуаціях. При цьому в нормі закріплюється той варіант поведінки, що гарантує найкращий результат або завдає найменшої шкоди. Отже, норма, що регулює поведінку людей у суспільстві, — це своєрідний результат пізнання і переробки у свідомості людей відпо-відного досвіду поведінки, через який визначається той її варіант, що найшвидше веде до бажаних успіхів.

4 стр., 1732 слов

Місце і роль права в системі соціальних норм

... здійснюється з допомогою соціальних норм. У системі таких норм право посідає провідне місце. В юридичній літературі право розглядають як загальносоціальне явище і як волевиявлення держави (юридичне право). Як загальносоціальне явище право характеризує­ться певною ...

Список літератури

Закон України від 19.09.1991 № 1576-XII «Про господарські товариства»

Алексєєв С.С. Держава і право, Початковий курс, 1993.

Алексєєв С.С. Теорія держави і права. 1985.

Бабаев В.К. Загальна теорія права (курс лекцій).

1960.

Венгеров А.Б. Теорія держави і права, М., 1998

Голлунский С.А. До питання про пам’ять правової норми в теорії радянського

права. // Радянська держава і право. 1961. N4.

Коваленко А.И. Короткий словник-довідник. М., 1994.

Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права, К.// Юрінком інтер, 1999

Лазарєв В.В., Липень С.В. Теорія держави і права, М., 1998.

Мальтузов Н.И., Малько А.В. «Курс лекцій» М.,1996р.

Марченко М.Н. Общая теория государства и права., М. // Зерцало, 1998, т.2.

Марченко М.Н. Проблемы теории государства и права., М.// Юристъ., 2002.

Нерсесянц В.С. Право в системі соціальної регуляції. 1986.

Редокол, Лівшиць. Теорія права: нові ідеї. Збірник статей.

15. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. М.1996р.

16. Хропанюк В.Н. Теория государства и права, М.1997р.

17. Черданцев А.Ф. Спеціалізація і структура норм радянського права. //Правознавство. 1970. N1.