Реферат основи кримінального права

Реферат

Усі кримінальна законодавство України представлено вУголовно: кодексі, що є систематизованим нормативно-правовим актом, що охоплюють всі питання кримінального правничий та що забезпечує їх вичерпне регулювання.

Об’єктами, які беруться під охорону з допомогою норм КК, є правий і свободи людини і громадянина, власність, суспільний лад і громадська безпеку, довкілля, конституційний устрій України, і навіть світ образу і безпеку людства. Норми КК охороняють лише найважливіші елемент! відзначених об’єктів. Охорона менш важливі громадських відносин також соціальні благ здійснюється за допомогою правових норм інших галузей права (зокрема адміністративного, громадянського, трудового права).

Особливої частини

Кримінальним кодексом діє щодо певних осіб, у певних просторових і часових межах.

Особи, які скоїли злочину території України, підлягають кримінальної відповідальності у відповідність до чинним Кодексом. Питання про кримінальної відповідальності дипломатичних представників інших держав та інших громадян, котрі відповідно до чинним законів і міжнародними договорами не підсудні з кримінальних справ судам України, у разі вчинення цими особами злочину території України дозволяється дипломатичним шляхом.

Громадяни, і навіть особи без громадянства, котрі живуть території України і які здійснили злочин її межами, також підлягають кримінальної відповідальності за нормами Кримінального кодексу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, ратифікованими Верховна Рада України.

Іноземні громадяни за злочину, скоєні за межами України, підлягають відповідальності у відповідність до кримінальний кодекс у разі, передбачених міжнародними договорами.

Злочинність і карність діяння визначаються законом про кримінальної відповідальності, які діяли під час цього діяння.

Закон,устраняющий злочинність діяння чи пом’якшує покарання, має зворотне дію у часі, тобто. поширюється до осіб, які скоїли відповідні діяння до вступу цього закону з, зокрема і осіб, які відбувають чи відбули покарання, але мають судимість.

Закон, який встановлює злочинність діяння чи посилюючий кримінальної відповідальності, зворотного дії в часу немає.

2. Кримінальна відповідальність одна із видів юридичну відповідальність, встановленої державою кримінальному законі, і накладається судом до осіб, визнані винними у скоєнні злочину, і дружина мають нести зобов’язання особистого, майнового чи організаційного характеру.

58 стр., 28793 слов

Кримінальне право України

... діяння - це загальна превенція, застосування покарання до особи, яка чинили злочин - спеціальна превенція, - разом є виявами охоронного завдання кримінального закону. § 2. Система кримінального права України. ... КК визначають діяння з боку однієї особи - виконавця злочину. Умови кримінальної відповідальності за навмисне вчинення одного і того самого злочину спільними діями кількох осіб описані в ...

Кримінальна відповідальність матеріалізується в обвинувальному вироку суду й зазвичай передбачає осуд особи за скоєний злочин, призначення йому покарання, його відбування, судимість тощо.

Звідси випливає, що:

1) кримінальної відповідальності – це вид юридичну відповідальність, який встановлюється державою кримінальному законі за спеціальний вид правопорушення – злочин. Отже, лише Кримінальним кодексом дає вичерпний перелік покарань, передбачає підстави, порядок, строки їхньої призначення.

2) кримінальної відповідальності вживається лише, і тільки пасує, винному у скоєнні злочину.

3) кримінальної відповідальності – це обов’язки злочинця особистого (позбавлення волі), майнового (конфіскація майна) чи організаційного (позбавлення права займати певну посаду) характеру.

єдиним підставою

Фактичне підставу –

3. Кримінальним кодексом України визначає злочин як суспільно небезпечне винна діяння (дію або бездіяльність), досконале суб’єктом злочину (ст. 11).

Це містить вказівку таких обов’язкові ознаки злочину, як:

  • злочином є лише діяння (дію або бездіяльність), що має бути:
  • скоєно суб’єктом злочину;
  • винним;
  • суспільно небезпечним;
  • уголовно-противоправним;
  • уголовно-наказуемим.

Під дією в КК розуміється активне, вольове, усвідомлене поведінка вчинок) особи, безпосередньо спрямоване на заподіяння певних негативним наслідкам.

Бездіяльність

Поняття суб’єкта злочину розкривається у ст. 18 КК. Його використання у (законодавчому визначенні поняття злочину означає, що злочином є діяння, досконале фізичним які закидають обличчям, яке сприймається час його скоєння досягло віку, від якого настає кримінальної відповідальності.

Винність діяння означає, що його скоєно свідомо чи необережно.

Громадська небезпека

  • цінністю того блага, яким спрямоване злочин;
  • шкідливістю наслідків, наступаючих у його скоєння;
  • способом діяння;
  • мотивами діяння, формою мірою провини.

Кримінальна протиправність

>Наказуемость,

Є різноманітні позицію щодоотграничения злочинів з інших правопорушень. Один із них виходить з визначенні ступеня суспільної небезпечності. Злочином визнають найбільш суспільно небезпечні правопорушення. Наприклад, дрібне хуліганство (тобто. нецензурну лайку у суспільних місцях, образливе приставання на громадян й інші дії) передбачають адміністративної відповідальності. Проте вчинення хуліганських дій зі застосуванням насильства (побої, заподіяння тілесних ушкоджень), у присутності іншим людям, на місці проведення публічного заходи (покладання квітів до пам’ятника, концерт тощо) одна із ознак, який говорить про грубе порушення суспільного ладу, тобто. є кримінальний діяння.

Залежно від рівня тяжкості розрізняють злочину: нетяжкі, середньої важкості, тяжкі і особливо тяжкі.

>Нетяжким злочином

Злочином середньої важкості

тяжкий злочин

тяжкий злочин

У найбільш загальному вигляді злочину, залежно від об’єкта зазіхання, можна розділити на: 1) спрямовані проти суб’єкта (фізичного чи юридичного); 2) спрямовані проти суспільства; 3) до держави. Тобто., об’єктами, які беруться під охорону з допомогою норм КК, є правничий та свободи людини і громадянина, власність, суспільний лад і громадська безпеку, довкілля, конституційний устрій України, і навіть світ образу і безпеку людства.

13 стр., 6208 слов

Поняття злочину та його ознаки

... кримінальне покарання, є злочинами". У Кримінальному кодексі Японії 1907 р. визначення поняття злочину відсутнє, воно дається в теорії кримінального права. Нема визначення поняття злочину ... громадян. Одночасно церковне право звільняло від кримінальної відповідальності осіб духовних та ... дається розгорнуте матеріально-формальне визначення поняття злочину: "Всі діяння, що посягають на державний ...

4. Склад злочину

>Элементами складу якихось злочинів

1) об’єкт злочину;

2) об’єктивна сторона злочину;

3) суб’єктивний бік злочину;

4) суб’єкт злочину.

Лише наявність всіх таких елементів разом є необхідною підставою щодо залучення особи до кримінальної відповідальності. Відсутність хоча самого із зазначених елементів означає відсутність складу якихось злочинів, отже, – немає підстави щодо залучення особи до кримінальної відповідальності.

Об’єкт злочину –, Об’єктивний бік злочину –, Злочинне діяння –, Наслідки злочину –

>Причинная зв’язок

1) причина (діяння) у часі передує наслідків;

2).

викликає ці наслідки;

3) без цієї причини (самотужки діяння) конкретні наслідки не настали б.

>Факультативними, тобто. такими, що є необов’язковими більшість злочинів, ознаками об’єктивної боку є: місце, час, спосіб, обставини, кошти, гармати, з яких здійснюється злочин.

Суб’єктивна сторона злочину

Виною є психічне ставлення особи до здійсненого дії чи бездіяльності, виражене у вигляді наміру чи необережності.

дві форми наміру: прямий

Мотив злочину, Суб’єкт злочину –

Відзначені ознаки є спільними юридичними ознаками суб’єкта злочину, і навіть є обов’язковими ознаками будь-якого складу якихось злочинів, і відсутність хоча самого їх означає виправдатись нібито відсутністю діянні особи складу якихось злочинів.

Обмеження кола можливих суб’єктів злочину фізичними особами означає, що суб’єктами злочин з карному праву України ні може бути юридичних осіб, тварини, предмети чи сили природи.

Суб’єктом злочину може лише осудне обличчя, тобто. то, яке під час діяння, передбаченого КК, могло усвідомлювати дії (бездіяльність) і керувати ними.Невменяемие особи позбавлені такої здатності Німеччини та тому неможливо знайти суб’єктами злочину.

КК встановлює конкретний вік, від якого обличчя то, можливо притягнуто до кримінальної відповідальності. Інакше кажучи, кримінальної відповідальності підлягають особи, яким на момент скоєння злочину виповнилося 16 років, а особи віком від 14 до 16 років може бути суб’єктами злочину лише тоді скоєння ними злочинів окремо передбачених у КК: навмисне вбивство, навмисні тяжких тілесних ушкоджень, згвалтування, крадіжка, хуліганство й т.п. За деякими видами злочинів кримінальна відповідальність настає із 18-ї років (військові злочину).

Діти до 14 років не підлягають кримінальної відповідальності.

5. Відповідно до Конституцією України (ст. 55) «кожен проти неї боронити життя і здоров’я, життя і здоров’я іншим людям від протиправних зазіхань». Це становище Конституції деталізується кримінальний кодекс України.

4 стр., 1781 слов

Суб’єкт злочину в кримінальному праві

... розвитку українського законодавства більш повне визначення поняття суб'єкта злочину і його ознак в кримінальному законі дає можливість більш повно виконувати завдання ... в юридичній літературі, стосовно передбачення в новому КК кримінальної відповідальності юридичних осіб, не дістали підтримки законодавця. Як зазначено в ч. 1 ст. 18, обов'язковою ознакою суб'єкта злочину є осудність особи. ...

Нерідко можуть відбуватися діяння, зовні схожі на злочин. Наприклад, громадянин, захищаючи своє життя, вбиває яка напала нею злочинця. Проте закон не розглядає такі дії як злочин, а навпаки визнає суспільно корисними, що виключає їхнє суспільну небезпечність та кримінальну протиправність. До таких дій ставляться: необхідна оборона, мнима оборона, крайня необхідність, затримання особи, вчинила злочин, фізичне чи психічне примус, виконання наказу чи розпорядження, діяння, що з ризиком, виконання спеціального завдання з запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Необхідною обороною зізнаються дії особи, скоєні з метою захисту як прав, і інтересів інших, і навіть громадських інтересів л інтересів держави від суспільно небезпечного посягання, шляхом заподіянняпосягающему шкоди, необхідного і достатньої у цій обстановці для негайного запобігання або припинення зазіхання, при цьому був допущено перевищення меж необхідної оборони.

Право на необхідну оборону (ст. 36 КК України) є правомірним лише за наявності певних умов, зазначених законом:

1) оборона визнається необхідній лише у разі, якщо дії, що становлять неї давав, скоєно з метою захисту охоронюваних законом правий і інтересів особи, яке захищається; правий і інтересів іншої особи (фізичного чи юридичного); інтересів товариства