що складаються у розвитку суспільства. Отже виникнення права було пов’язане з:
- якісним ускладненням виробництва, політичної й духовного життя суспільства;
- відмежуванням особистості як учасника громадських відносин зі своїми домаганнями автономність існування (соціальну свободу);
- формуванням держави, якому знадобився новий нормативний соціальний регулятор, здатний виконати завдання:
- а) забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму вищого порядку, ніж первісне суспільство, підтримувати у ньому лад і стабільність;
- б) закріпити й забезпечити індивідуальну свободу автономну особистість.
Виконати завдання було у змозі нормативним регулятор первіснообщинного ладу — нормам-обычаям. Цю роль взяла він її юридичне право, визначальною рисою фільму була державна примусовість.
2. Теорії походження права
У завжди існувало й є безліч різних теорій, пояснюють процес виникнення та розвитку права. Це зрозуміло, бо в протязі всієї розвитку людства, представники кожної з цих теорій ведуть невщухаючі суперечки, відбиваючи свої і судження даний процес. Кожна теорія, втілена як у працях відомих ідеологів і філософів, по-своєму цікава й пізнавальна.
2.1 Теологическая чи божественна теорія
Теологическая теорія виходить із божественного походження права як вічного, що висловила Божу волю і вищий розум, явища. Але вона заперечує наявності у праві природних і (гуманістичних) почав. Багато релігійні мислителі стверджували, що — Богом дане мистецтво добра та справедливості яких. Теологическая теорія одне з перших зв’язала право з про добре та справедливістю. У її незаперечну перевагу.
У теологічною теорії, особливо з часів Хоми Аквінського (ХП-ХШ ст.) стверджується про існування вищого божественного законом і природного права, які становлять основу чинного права. Хома Аквінський говорив, що виникнення та розвитку держави й права аналогічний процесу створення богом світу.
Теологическая теорія спиралася у своєму поясненні походження права на релігійні книжки, передусім Біблію, де стверджувалося, основні закони (заповідь Мойсея) було дано людству Богом. Та повернемося до першоджерела: «Мойсей зійшов до Господа, і Господь показав йому дерево, і покинув їх у воду, і вода стала солодкої. Там Бог дав народу статут і закон, де він відчував його». І ж: «Закон дав нам Мойсей, спадщина суспільству Іакова». І хоча цих законів були дітищем свого часу, узагальнювали і прикріплювали досвід соціальної та його економічної життя раннеклассовых товариств, окремі боку рабовласництва, теологічна теорія надає їм загальне, універсальне значення, висвітлює авторитетом божественного розуму.
Поняття сутність та походження права
... безпосередньо висвітлюються найвідоміші теорії походження права. У завершальному розділі роботи висвітлюється ознаки права, які відрізняють його від нормативних регуляторів первісного суспільства. 1. Поняття і сутність права 1.1 Поняття права Що таке? У чому ...
Теологическая теорія досить многоаспектна, що, безсумнівно, пояснюється особливими історичними і матеріальними умови існування різних держав, як Стародавнього Сходу, і Стародавнього Заходу (Греція, Рим).
У древніх народів політико-правова думку перегукується з міфологічним витоків і розвиває уявлення у тому, що земні порядки є частка загальносвітових, космічних, мають божественне походження. У руслі такого розуміння і висвітлюються міфів теми земного життя людей, суспільного телебачення і державних устроїв, їхні стосунки між собою, правничий та обов’язки.
Так, по древнекитайскому міфу про походження і характері земної влади саме персона верховного правителя Піднебесної (тобто імператора Китаю) єдина точкою через відкликання вищими, небесними сферами. Усю владу сконцентрована в особі правителя у його особистої потенції і внутрішньої сили, інші ж посадові обличчя і державний апарат загалом є лише провідники вищої української влади.
У Єгипті, Вавилоні, Індії існувала інша версія. Боги, будучи джерелами влади правителя, самі водночас усе ще вершителями земних та інші справ. Відповідно до міфам єгиптян, та був і греків, боги виступають також як початкових безпосередніх правителів і законодавців в заснованих ними суспільствах і державах.
Відому своєрідність властиво религиозно-мифологическим уявленням древніх євреїв. За їхньою версією, єдиний, істинний бог перебуває у особливому договірному стосунках із всім єврейським народом, є його главою і царем (верховним законодавцем, правителем і суддею), закони єврейського народу отримані прямо від Бога (законодавство Мойсея).
У умовах відправлення влади здійснюється людьми від Бога, від імені, але у екстраординарні випадки він діє так і безпосередньо (через одкровення, дива тощо.).
Закони, правосуддя, справедливість по-египетски уособлює богиня Маат (Ма-ат).
Судді носили се зображення і вважалася її жерцями. Божественний характер земної влади фараонів, жерців і, і навіть офіційно схвалених правил веління, зокрема і основні джерела тодішнього права (звичаїв, законів, судових рішень) означав, що вони відповідають чи рідні мають відповідати маат — естественно-божественному порядку справедливості, що знаходить своє вираження в Ригведе (священних гімнах индоариев), дао (в давньокитайській міфології), дике (Афродити).
Йдеться скрізь про правді — справедливості, що у наступних естественно-правовых концепціях правопонимания стала позначатися як природний (чи природно — божественне) право.
2.2 Патриархальная теорія
Патриархальная теорія походження права бере початок ще Стародавню Грецію. Родоначальником її вважається Аристотель. Серед помітних прибічників даної теорії виділяється англієць Филмер (XVII в.) і російський дослідник державознавець Михайлівський (в XIX ст.).
Патриархальная теорія розмірковує так, держава відбувається з разрастающейся з покоління до покоління сім’ї. Глава цієї родини стає головою держави – монархом. Державна влада, в такий спосіб, — це продовження влади батька, а монарх є батьком всіх своїх підданих. З патріархальної теорії логічно випливає висновок необхідність всім людей підпорядковуватися структурі державної влади.
Основи теорії держави і права (2)
... цьому сенсі предмет теорії держави й права й не виняток. Теорія держави й права вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку, призначення і функціонування держави й права. Вона ніби вичленовує держава й право із усієї ... Він змінюється принаймні залучення у сферу пізнання нових і нових властивостей і явищ державної влади і правової дійсності і виключення з її усе те, що існує ілюзіями, ...
Патриархальная теорія, проповідниками якої були видатний історик М.Н.Покровский і з ідеологів народницького руху М.Н.Михайловский, була поширена в дорадянської Росії.
Ця теорія й усе уклад російської державно-правової дійсності залишили глибокий слід ментальності значній своїй частині російських народів, традиційно усі свої сподівання і сподівання, успіхи і неуспіхи пов’язують із першою особою держави, з царем, вождем, Президентом і т.д. Негативность цієї теорії очевидна, оскільки він грає чималу роль створенні авторитарних режимів і виправдовує соціальну й громадянську пасивність населення. [15, с.25-26]
2.3 Договорная теорія
Договорная теорія поширилася у найбільш логічно завершеному вигляді у XVII—XVIII ст. в працях Р. Гроція, Ж.Ж. Руссо, О.Н. Радищева та інших.
Ця теорія пояснює походження держави й права громадським договором — результатом розумної волі народу, з урахуванням якого сталося добровільне об’єднання людей для кращого забезпечення волі народів і взаємних інтересів. Окремі становища цієї теорії розвивалися в V — IV століттях до зв. е. Софистами у Стародавній Греції.
На думку представників цієї доктрини, держава й право є продуктом свідомого творчості, як наслідок договору, куди вступають люди, які були у «природному», первісному стані. Держава — це раціональне об’єднання людей з урахуванням угоди з-поміж них, з яку вони передають частину свого свободи, своєї місцевої влади державі. Ізольовані до походження держави індивіди перетворюються на єдиний народ. У результаті в правителів й суспільства виникає комплекс взаємних правий і обов’язків і — відповідальність за невиконання останніх.
Так, держава проти неї не прийматиме законів, збирати податки, карати злочинців тощо., але зобов’язане боронити територію, громадян, їх власність тощо. Громадяни зобов’язані дотримуватись законів, сплачувати податки й ін., своєю чергою вони теж мають декларація про захист волі народів і власності, а разі зловживання правителями владою розірвати договір із нею навіть за допомогою повалення. З одного боку договірна теорія була великим кроком уперед, у пізнанні держави й права, бо поривала з релігійними уявлення про походження державності, й політичної влади. Ця концепція має і глибоке демократичний зміст, обгрунтовуючи природне право народу на повалення влади невдатного правителя, до повстання. З іншого боку, слабким ланкою даної теорії є схематичне, идеализированное і абстрактне уявлення про первісному суспільстві, яке, нібито, певному етапі свого розвитку усвідомлює необхідність угоди між народом і правителями. Очевидна недооцінка походження державності об’єктивних (передусім соціально-економічних, військово-політичних тощо.) факторів, і перебільшення у цьому чинників суб’єктивних. [8, с.27-28]
2.4 Психологічна теорія
Психологічна теорія держави й права виникла середині ХІХ століття. Її найважливіші ідеї сформульовані ХХ в. в працях Л.И.Петражицкого, Росса, М.А.Рейснера та інших. [15, c.38]
Принципи адміністративного права україни
... тому числі і у сфері права. Принципи правової держави - де найголовніші, найзагальніші закономірності цієї теорії. До них слід віднести: 1.Принцип верховенства права, передбачений ст.8 Конституції України. Він у правовій державі ...
Психологічна теорія походження держави й права звертає увагу до роль і значення біологічних і психологічних чинників у виникненні держави й права.
Її прибічники визначають суспільство і державу як сукупність психічних взаємодій покупців, безліч їх різних об’єднань. Завдання даної теорії полягає у твердженні психологічної людській потребі жити у рамках організованого співтовариства, соціальній та почутті необхідності колективного взаємодії. Ведучи мову про природних потребах суспільства на певної організації, представники психологічної теорії вважають, що й держава наслідком психологічних закономірностей розвитку людини.
Тоді як пояснити причини виникнення і функціонування держави й права тільки з психологічної погляду навряд чи видасться можливим. Зрозуміло, що це громадські явища дозволяються з урахуванням психічних актів покупців, безліч поза ними нічого немає громадського. У цьому сенсі психологічна теорія пояснює багато запитань життя, які випадають із нашої уваги економічної, договірної, органічної теорій. Проте спроба звести всю громадське життя до психологічному взаємодії людей, пояснити життя й держави загальними законами психології — таку ж перебільшення, як й інші уявлення про суспільство, держави не праві.
Суть психологічної теорії у тому, що намагається пояснити виникнення державно-правових явищ і місцевої влади особливими психологічними переживаннями і потребами людей.
Які це переживання й потреби? Це потреба владарювання в потреба підпорядкування в інших. Це усвідомлення необхідності потреба слухняності, покори певним особами, у суспільстві. Потреба слідувати їх вказівкам.
Достоїнствами психологічної теорії, передусім вважають те, що вона звертає увагу до психологічні процеси, теж виступають реальністю поруч із процесами економічними, політичними тощо., як і того, що джерело правами людини «виводиться» з психіки самої людини.
Психологічна теорія держави й права розглядала народ як пасивну інертну масу, шукаючу підпорядкування.
У працях з теорії держави й права Петражицкий поділяє декларація про автономне (чи інтуїтивне) і позитивне (гетерономное).
Автономне право утворює переживання, виконуються за покликом внутрішнього “голоси” совісті. Позитивне правове уявлення має місце тоді, як його грунтується чужою авторитеті, осіб на зовнішньому нормативному акті.
По Петражицкому, право виконує розподільну і організаційну громадські функції. Зміст розподільній функції виявляється у тому, правова психіка наділяє громадян матеріальними і ідеальними благами: недоторканністю особистості, свободою совісті, свободою слова іншими. Організаційна функція права полягає у наділення суб’єктів владними повноваженнями.
Слабкою стороною теорії є надто сильний поштовх убік психологічних чинників на шкоду іншим (соціально-економічним, політичним тощо.), від яких також залежить природа права. Але, попри це, багато принципові становища теорії Петражицкого, зокрема і створений ним поняттєвий апарат, сприйняті і доволі використовуються сучасної теорією держави й права.
2.5 Теорія насильства
Однією із найпоширеніших теорій походження держави й права є теорія насильства, отримавши стала вельми поширеною наприкінці ХІХ- початку XX в. Найбільш помітними її прибічниками є німецький філософ і економіст Дюринг (1833 -1921), австрійський соціолог і державознавець Л. Гумплович (1838 — 1909) і знаний «ревізіоніст марксизму» До. Каутский (1854 -1938).
Виникнення та історичний розвиток держави і права
... створення держави і права в інтересах вільних людей, своїх громадян, насамперед рабовласників, оскільки тогочасне суспільство поділяється на дві основні антагоністичні категорії (класи) — вільних і рабів; - Феодальна держава і право ... Проголошено суверенітет народу, його право на опір насильству. Цього не можна було сказати про соціалістичні країни, де на словах, в теорії все було якнайкращим, а ...
Мати держави, стверджують прибічники даної теорії, — воїна й завоювання. Так, Гумплович писав: «Історія не пред’явить нам жодного прикладу, у якому держава виникало не з допомогою акта насильства одного племені над іншим, це були в завоюванні і поневоленні сильнішим чужим плем’ям слабшого, вже осідлого населения».[3, с.21]
Наріжним каменем теорії насильства є затвердження у цьому, головна причина виникнення держави й права лежить над соціально — економічний розвиток нашого суспільства та виникненні класів, а завоюванні, насильство, поневоленні одних племен іншими.
Посилаючись приміром освіти ряду розвинених країн Європи та Азії, що виникли, на думку науковця, не інакше, як через насильство, Л. Гумплович робив остаточне виведення, за яким «внаслідок підпорядкування одного класу людей іншому утворюється держава», та якщо з потреби переможців мати «живими знаряддями» виникли економічна основа античної сім’ї, відносини владарювання, які були між господарем і його слугою.
На думку автора, «ні з окремих осіб, як атомів, ні з сімейств, як осередків, створюється держава. Не окремі особистості і не сімейства є її основними частинами». Тільки із різних «людських груп, із різних племен виникає держава й їх лише полягає». Переможці утворюють правлячий клас, а переможені і поневолені — «клас робітників і службовців».
Отже, ні суспільна угода, ні божественне провидіння, ні «вищі» ідеї, ні «відомі потреби» чи «раціоналістичні і моральні мотиви», як це випливає з деяких інших навчань про походження держави й права, а лише груба сила, боротьба, підкорення одних племен іншими — одне слово, пряме насильство — «от батьки і повивальний баба держави» — є основною причиною, відповідно до теорії насильства, виникнення даних джерел.
У цьому насильство розглядається не як певна обмежений, локальне, бо як глобальне, при цьому «природне» явище, породжує як єдність протиборчих одна одній «елементів» держави — найкращих і переможених, правлячих і керованих, а й має далекосяжні соціально — економічні наслідки. Які наслідки маю на увазі? Насамперед тих, що асоціюються з її появою рабства. Останнє виникає, на думку Л. Гумпловича, над силу передусім внутрішніх причин, та був вже зовнішніх, як це має місце у історії, а, навпаки, винятково внаслідок на суспільство (плем’я, народ, націю) ззовні, із боку інших співтовариств, племен, народів, внаслідок війн, поневолення і поневолювання одних племен чи народів іншими. В усіх життєвих цьому випадку, підкреслюють прибічники теорії насильства, з’являється військову перевагу тієї чи іншої народу
