Поняття і класифікація суб єктів аграрного права

До суб’єктам права юридична наука відносить учасників громадських відносин (громадян, і юридичних), котрі з основі чинного законодавства є носіями суб’єктивних правий і юридичних обов’язків.

Суб’єктами аграрного права виступають громадяни, с/г всіх форм власності і легальних організаційно-правових форм господарювання.

Суб’єкти аграрних правовідносин – це, передусім, власники, які самостійно, чи завдяки об’єднанню свого капіталу (створення юридичних кооперативного чи корпоративного типу) наділяють створені ними юридичних осіб повноваженнями суб’єктів аграрних та інших правовідносин.

Суб’єкти аграрного права залежно від сфери, основний цілі й предмета діяльності, і навіть від функцій і адміністративних взаємовідносин власності поділяються втричі взаємозалежні групи.

Першу , основну групу таких суб’єктів становлять засновані на приватної власності (в різноманітних її різновидах), державної влади і муніципальної формах власності аграрні підприємці, основним завданням і предметом діяльності якого є виробництво товарної маси продуктів харчування сировини рослинного й тваринного походження.

Другу групу суб’єктів аграрного права формують підприємці, діяльність них базувалася різними формах власності і організаційно-правових формах, правосуб’єктність і статутна діяльність яких націлені забезпечення нормальної сучасної виробничо-технічної діяльності аграрнихпредпринимателей-товаропроизводителей (>агрохимики, меліоратори…).

Третю групу суб’єктів аграрного права становлятьучреждения-предприниматели, переважно корпоративного типу, правосуб’єктність і статутна діяльність яких спрямовані про надання усіляких фінансово-кредитних, страхових, комерційних, посередницьких та інших послуг задля забезпечення підприємницької діяльності аграрних товаровиробників, зокрема агро- та інші банки, агробіржі, страхові компанії.

Отже, суб’єктами (учасниками) аграрних правовідносин, передусім, є виробники сільськогосподарської продукції, які мають відповідної правоздатністю:

  • всі види сільськогосподарських комерційних організацій (>сельско-хозяйственние кооперативи, господарські товариства суспільства, державні сільськогосподарські підприємства міста і ін.) та його об’єднань незалежно від форм власності, де вони базують своєї діяльності;
  • селянські (фермерські) та особисті підсобні господарства громадян;
  • виробничі підрозділи сільськогосподарських комерційних організацій;
  • державні, кооперативні організації, покликані обслуговувати сільськогосподарське виробництво.

Розглянемо деякі суб’єкти аграрного права докладніше.

7 стр., 3166 слов

Суб’єкти права власності на природні ресурси

... Земельний Кодекс (ЗК) України. Відповідно до закріплених Конституцією України форм земельної власності суб’єктами права власності на природні ресурси в нашій країні ЗК визнає державу, територіальні громади ... гектарів (ст. 59 ЗК); є) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, ...

Під аграрним підприємством слід розуміти комплекс майна (с/г землі, рибальські і мисливські угіддя…), що використовуються власником для продуктів харчування сировини рослинного й тваринного походження, і навіть до виконання інших робіт, надаваних послуг для одержання прибутку.

кооперативного типу

Особливість правосуб’єктності підприємств кооперативного типу у тому, що мені має місце об’єднання, передусім робочої сили в, а чи не капіталів.

>корпоративого типу

Державне сільськогосподарське підприємство

Особливість правосуб’єктності цього підприємства відображається його створення. Воно створюється відповідно до рішення власника майна чи уповноваженого їм органу. Таким органом виступає Фонд Держмайна.

державне підприємство може бути створено внаслідок примусового розділу іншого підприємства у відповідність до антимонопольним законодавством. Це може створюватися після виділення зі складу чинного підприємства даного чи навіть кількох структурних підрозділів, і навіть з урахуванням структурної одиниці діючих об’єднань у вирішенні їх трудових колективів, якби це є дозвіл власника чи уповноваженого їм органу.

Важливе значення визначення правосуб’єктності цього підприємства має також наявність його статут.

>Правосубъектность селянських (фермерських) господарств

Федеральний Закон від 11 червня 2003 р. №74-ФЗ «Про селянське (фермерське) господарстві» розглядає селянське господарство об’єднання громадян, пов’язаних спорідненням і (чи) властивістю, що мають у загальної власності майно і ми спільно здійснюють виробнича й іншу господарську діяльність (виробництво, переробку, зберігання, транспортування і сільськогосподарської продукції), засновану з їхньої особистій участі.

>Фермерское господарство здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.

До підприємницької діяльності фермерського господарства, здійснюваної без утворення юридичної особи, застосовуються правила громадянського законодавства, які регулюють діяльність юридичних, є комерційними організаціями.

як суб’єкт аграрних, цивільних, земельних, фінансових правовідносин

по-перше, представляє суму трьох компонентів: майновий комплекс, земельну ділянку і громадян, які об’єдналися для сільськогосподарської та що з ній іншої;

  • по-друге, виступає якодносубъектного формування — самостійного господарюючого суб’єкта та носія правий і обов’язків;
  • по-третє, суб’єкт підприємницької діяльності, що у законі зазначено про його правосуб’єктності, про проведення їм певних правий і обов’язків.

Діяльність Калнишевського як селянського господарства переважають як господарські завдання, пов’язані з сільськогосподарської та що з ній інший діяльністю, а й комерційні завдання, створені задля отримання прибутку. Тому закон наділяє селянське (фермерське) господарство всім комплексом правий і обов’язків, необхідні здійснення приватної підприємницької діяльності.

2 стр., 913 слов

Історичний розвиток міжнародного права та його науки

... становлення (аж до сучасних теорій науки міжнародного права); 3) встановлення основоположних історико-правових методів дослідження цього права і його науки. Історія міжнародного права як окремий науковий напрям почала ... правозастосовча діяльність може базуватися лише на глибокому розумінні суті та змісту міжнародного права, його витоків, історії та умов, в яких розвинулось сучасне міжнародне право. ...

Формою підприємницької діяльності селянина виступає сімейне, індивідуальне підприємство, правосуб’єктність якого характеризується сукупністю правий і обов’язків у різноманітних галузях сільськогосподарської та що з ній інший діяльністю.

Тією мірою, як і селянське господарство виступає суб’єктом громадянської непокори і аграрного права, т. е. чи діє у ролі приватного сільськогосподарського підприємства, йому притаманні бачимо всі ознаки, що характеризують будь-яку приватну підприємство. Чинне законодавство зовсім позбавлений істотні відмінності у майновому статусі селянського господарства і жодного іншого приватного підприємства. У селянське господарстві правової режим майна підпорядковується нормам про спільну спільної власності, хоча закон виключає й інші варіанти закріплення майна за громадянами — суб’єктами права загальної пайовий власності (п. 1 ст. 257 ДК РФ).

Селянське господарство — це господарська організація особливий, що, за загальним правилом, або окремим громадянином, або сім’єю. Селянська сім’я — найбільш проста, поширена організаційно-правова форма селянського господарства. Легальним визначенням підкреслюється, що селянське господарство, з одного боку, грунтується насемейно-родственних зв’язках осіб, провідних спільну сільськогосподарську діяльність, з іншого — цесемейно-трудовое об’єднання осіб, зайнятих приватнопідприємницькій сільськогосподарської діяльністю. Тим самим було щодо кола осіб, що у сільськогосподарської діяльності, закон надає вирішальне значення як родинним, а й трудовим зв’язкам членів селянської сім’ї.

Членами фермерського господарства, можуть статися громадяни, не що перебувають у кревність з головою фермерського господарства. Максимальне кількість таких громадян неспроможна перевищувати п’ятеро.

>Правосубъектность сільськогосподарських кооперативів

Нині діяльність виробничих кооперативів у Росії регулюється параграфом 3 глави 4 ДК РФ іФедеральними законами від 8 травня 1996 р. №41-ФЗ «Про виробничих кооперативах», від 8 грудня 1995 р. №193-ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію».

З іншого боку, з організацією і здійснення діяльності виробничих кооперативів треба враховувати вимоги Міністерства сільського господарства РФ, розпорядження актів представницької влади, і навіть документів системи нормативного регулювання бухгалтерського облік і звітність.

Сільськогосподарський кооператив

Членами кооперативу може бути фізичні і юридичних осіб, що зробили пайовий внесок у встановлених статутом кооперативу розмірі і порядок і взяті до Славкового кооперативу з правом голоси.

Кооператив створюється і функціонує з урахуванням наступних принципів:

  • добровільність членством кооперативі;
  • взаємодопомога й забезпечення за економічну вигоду членам кооперативу, що у його виробничу краще й інший господарську діяльність;
  • розподіл прибутків і збитків кооперативу між його членами з урахуванням їхньої особистого трудового участі чи участі у господарську діяльність кооперативу;
  • обмеження участі у господарську діяльність кооперативу осіб, які його членами;
  • обмеження дивідендів по додатковим пайовим внескам членів і пайовим внескам асоційованих членів кооперативу;
  • управління діяльністю кооперативу на демократичних засадах (один член кооперативу — вони одностайно);
  • доступність інформації про діяльність кооперативу всім його членів.

Сільськогосподарський виробничий кооператив

Види виробничих кооперативів:

11 стр., 5222 слов

Правовое положение сельскохозяйственных производственных кооперативов

... очень мало. 1. Принципы сельскохозяйственной кооперации. Сельскохозяйственные производственные кооперативы издавна занимают одно из ведущих мест в сельскохозяйственном производст­ве. Их правовой статус определяется нормами, содержащимися как в ГК ...

  • сільськогосподарська артіль (колгосп),
  • рибальська артіль (колгосп),
  • кооперативний господарство (>коопхоз).

Сільськогосподарської чи рибальської артіллю (колгоспом)

Для членів сільськогосподарської та рибальської артілей (колгоспів) обов’язково особисте трудове що у своєї діяльності, причому їхній члени є сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від виконуваних ними функцій.Фирменное найменування сільськогосподарської або рибальської артілі (колгоспу) повинна утримувати її найменування слова «сільськогосподарська артіль» чи «колгосп» або «рибальська артіль» чи «рибальський колгосп».

>Коопхозом

Причому у пайовий фондкоопхоза не передаються земельні ділянки, що залишаються в власності (володінні, оренді) селянських (фермерських) чи особистих підсобних господарств, крім земель, виділені наобщекооперативних потреб.Фирменное найменуваннякоопхоза повинна утримувати його найменування і слово «>коопхоз».

У сільське господарство крім виробничих кооперативів можуть організовуватися споживчі кооперативи.

>Сельскохозяйственним споживчим кооперативом

Споживчі кооперативи є некомерційними організаціями та залежно від виду своєї діяльності поділяються на переробні, збутові (торгові), обслуговуючі, постачальницькі, садівничі,огороднические, тваринницькі, кредитні, страхові й інші кооперативи, створені відповідно до чинним законодавством.

До переробним кооперативам

>Сбитовие (торгові) кооперативи

>Обслуживающие кооперативи

>Снабженческие кооперативи

>Садоводческие,огороднические і тваринницькі кооперативи

Кредитні кооперативи, Страхові кооперативи

Споживчий кооператив утворюється, тоді як його складу входить щонайменше двох юридичних або менше п’яти громадян. У цьому юридична особа, що є членом кооперативу, має вони одностайно після ухвалення рішень загальними зборами, якщо інше не передбачено статутом кооперативу.

Два і більше виробничих та (чи) споживчих кооперативу можуть утворювати споживчі кооперативи наступних рівнів. до всеросійських та Міжнародних споживчих кооперативів.

Держава стимулює створення умов та підтримує діяльність кооперативів шляхом виділення ним коштів з федерального бюджету та взагалі бюджетів суб’єктів Російської Федерації на придбання і державного будівництва переробних й обслуговуючих підприємств, створення кредитних і страхових кооперативів виходячи з розроблених планів і прогнозів розвитку території і що цільових програм, здійснює наукове, кадрове та інформаційний забезпечення.

При приватизації державних підприємстві із переробки сільськогосподарської продукції і на надання послуг, сільськогосподарським товаровиробникам законів і іншими нормативними правовими актами передбачається переважного права сільськогосподарськихпотребитель-ских кооперативів щодо участі в приватизації даних підприємстві.

4 стр., 1590 слов

Поняття і класифікація джерел аграрного права

... інших центральних органів виконавчої влади, як джерела аграрного права, теж мають важливе значення в регулюванні аграрних відносин. До джерел аграрного права належать і так звані локальні акти. ... свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації, селяни мають право об'єднуватись в сільськогосподарські кооперативи, спілки селян, акціонерні та інші господарські товариства і займатись ...

Органи державної влади органи місцевого самоврядування немає права втручатися у господарську, фінансову і іншій діяльності кооперативів, крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації.

>Правосубъектность господарських товариств та наукових товариств

Господарські нашого суспільства та товариства є порівняно новими для вітчизняної практики організаційно-правовими формами підприємств.

До комерційних віднесено:

  • Повне товариство.
  • Товариство на вірі.
  • Суспільство з обмеженою відповідальністю.
  • Суспільство з додатковою відповідальністю.
  • Акціонерне суспільство.

Акціонерне суспільство