Запровадження……………………………………………………………………………………………. 3
1. Загальна частина…………………………………………………………………………………… 5
1.1 Поняття і є предметом транспортного права………………………………………… 5
1.2 Види транспорту. Управління транспортом……………………………………. 7
2. Джерела правовим регулюванням……………………………………………… 12
2.1 Поняття джерел транспортного права…………………………………….. 12
2.2 Транспортне право і транспортне законодавство………………….. 14
2.3 Транспортне законодавство: його система і структура………………. 18
3. Договір перевезення вантажів……………………………………………………………… 25
3.1 Поняття і різноманітні види договорів перевезення…………………………………………… 25
3.2 Підстави для підписання договору перевезення…………………………….. 27
3.3 Договір перевезення вантажів……………………………………………………………. 30
3.4 Елементи зобов’язання в перевезенні. Права й обов’язки сторін.. 33
3.5 Підстави припинення договору перевезення………………………………… 38
3.6 Відповідальність перевізника за неподачу транспортних засобів і відправника за невикористання поданих транспортних засобів……………………………… 43
Реферат поняття права
... яка у суспільстві систему правових відносин; визначити суть і зміст права. 1. Поняття права: ознаки, призначення, функції. Право, як і держави, належить до найскладніших громадських явищ. У ... не сенсі. Існують моральні права, право членів громадських об'єднань є, партій, спілок, права виникаючі виходячи з звичаїв. Тож особливо важливо дати точне визначення поняття права, встановити ознаки й ...
3.7 Відповідальність перевізників і вантажовідправників занесохранность вантажів 48
3.8 Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажів………….. 58
4. Перевезення вантажів у прямому змішаному повідомленні…………………………. 61
4.1 Особливості перевезення вантажів у прямому змішаному повідомленні……. 61
4.2Узловие угоди……………………………………………………………………. 66
5. Договір пасажирів……………………………………………………… 73
Додаток……………………………………………………………………………………… 80
Запровадження
Разом про те хотілося б звернути увагу до одна обставина, що має важливе значення щодо транспортного правничий та транспортного законодавства.
Транспортне законодавство є найстабільнішим законодавством, й освоєно основні її положення, регулюючі відносини, пов’язані з висновком договору перевезення, із подачею транспортних засобів, відповідальністю право їх невикористання, втрату, ушкодження вантажів, пред’явленням претензій тощо., усе ще незмінними вже багато років. Це дозволило б залучити до справжньої роботи висловлювання і судження відомих юристів минулих років за різним спірним аспектам транспортного законодавства, які бути актуальними і з сьогодні і допомагають краще зрозуміти й оцінити чинне транспортне законодавство, зробити правильні висновки щодо деяких проблем, що у транспортних зобов’язаннях у час. Отже, який навчається знайомиться лише з положеннями транспортного законодавства, але й теоретичним обгрунтуванням тих чи інших положень, закладаючи науковий фундамент свого майбутнього спеціальності.
Коло відносин, які розглядають у справжньої роботи, дуже широкий. Це відносини, пов’язані з визначенням транспортного права, системою та структурою транспортного законодавства всіх видів транспорту, поняттям і укладанням договорів перевезення в різних видах транспорту, відповідальності транспортних організацій корисною і клієнтури за неналежне виконання транспортних зобов’язань, транспортними договорами та інші правовідносини у сфері транспорту.
1. Загальна частина
1.1 Поняття й предмета транспортного права
У разі початку ринкової економіки відносини, пов’язані з транспортом, набувають важливого значення. Особливість транспорту як галузі матеріального виробництва у тому, що не створює нових тих матеріальних цінностей і тому не збільшує багатства суспільства. Його продукція — діяльність із територіальному переміщенню вантажів чи людей.
Транспорт є з’єднувальною ланкою економіки нашої країни, що охоплюють всі види громадського виробництва, і розподілу і обміну. Від регулярної, чіткої роботи транспортних підприємств, своєчасної перевезення вантажів і пасажирів залежить ритмічна робота промисловості, торгівлі тощо.
Джерела податкового права України
... утворюються джерела податкового права. По-друге, джерела податкового права є формою існування податкових норм, тобто зовнішнього об'єктивного вираження загальнообов'язкових правил поведінки суб'єктів у податкових відносинах. Форма джерела податкового права містить знання про чинне законодавство, ...
предметом транспортного права
Розглядаючи місце транспортного права у системі права, слід виходити із наступного.
Транспортне право є сукупність правових норм, регулюючих суспільні відносини, які творяться у зв’язки України із організацією і діяльністю транспортних підприємств, відносини між транспортними підприємствами та їхньої численної клієнтурою, користується транспортними засобами, і навіть між самими транспортними підприємствами як одного, і різних видів транспорту.
транспортного
1.2 Види транспорту. Управління транспортом
Управління транспортом має власної завданням своєчасно й якісно забезпечити розвиток та вдосконалення транспорту країни, життєдіяльність всіх галузей економіки та цій основі сприяти більш повного задоволенню матеріальних й культурних потреб суспільства.
Відповідно до Закон України «Про транспорт» від10.11.94г. єдину транспортну систему України це:
- транспорт загального користування (залізничний, морської, річковий, автомобільний і авіаційний, і навіть міської електротранспорт, зокрема метрополітен);
- промисловий залізничному транспорті;
- відомчий транспорт;
- трубопровідний транспорт;
- шляхи сполучень загального користування.
Цим самим Законом визначається склад парламенту й землі кожного з видів транспорту.
Міністерство транспорту України (Мінтранс України).
Мінтранс України є органом виконавчої, діяльність якого полягає іде і координується Кабінетом Міністрів України.
У межах своїх повноважень Мінтранс України організовує виконання актів законодавства України та здійснює право їх реалізацією. Мінтранс України у межах своїх повноважень, виходячи з й у виконання актів законодавства видає накази, організовує й контролює їх виконання.
Очолює Мінтранс міністр, якого призначає посаду звільняє з посади на встановленому законодавством порядку президент України.
Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне й інша забезпечення діяльності Мінтрансу України здійснюється Державним секретарем, якого призначає посаду за поданнямПремъер-министра України та звільняє з посади президент України. Державний секретар єподотчним і підконтрольним Міністру.
Через Міністра транспорту України Кабміном іде і координується діяльність державної служби автошляхів України.
Для узгодженого вирішення питань, які належать до компетенції Мінтрансу України, обговорення найважливіших напрямів своєї діяльності у Міністерстві створюється колегія у складі Міністра (голова колегії), Державного секретаря, його першого заступника заступника (за посадою), керівників органів управління, створених у складі Мінтрансу України, інших керівних працівників Міністерства, і навіть підприємств, установ і закупівельних організацій, які стосуються сфери управління Мінтрансу України.
Мінтранс України є юридичною особою. У складі Мінтрансу України Кабінетом Міністрів України можна створити органи управління (департаменти, служби, інспекції).
Державний департамент автомобільного транспорту (>Укравтотранс)
Правовий статус даного органу визначається Положенням про Державному департаменті автомобільного транспорту, затвердженого постановою КМУ від30.03.2000г. №586, із змінами і доповненнями.
Галузі українського права: господарське право
... суб'єктів господарського права є громадяни-підприємці (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства). Ці особи мають право здійснювати підприємницьку господарську діяльність у ... складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні ...
>Укравтотранс видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Очолює його директор, якого призначає посаду звільняє з посади Кабінет міністрів за поданням Міністра транспорту. На розробку основних напрямів розвитку автомобільного транспорту, рішення в найважливіших питань діяльності створюється колегіяУкравтотранса. Персональний склад колегії стверджується Міністром транспорту.
Державний департамент авіаційного транспорту (Укравіатранс) є органом управління, котрий діє у складі Мінтрансу й його слухається. Укравіатранс діє підставі Положення про Державному департаменті авіаційного транспорту, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2000 р. N 573, із змінами і доповненнями.
Укравіатранс очолює директор, якого призначає посаду звільняє з посади Кабінет міністрів України за поданням Міністра транспорту.
Державний департамент морського і річковий транспорт (>Укрморречфлот)
Діє наонсовании Положення про Державному департаменті морського і річковий транспорт, затвердженого постановоюКМУот 30.03. 2000 р. N 584, із змінами і доповненнями.
>Укрморречфлот очолює директор, якого призначає посаду звільняє з посади Кабінет міністрів України за поданням Міністра транспорту.
Положення про структурних підрозділах Укрморрічфлоту стверджує Директор Укрморрічфлоту.Укрморречфлот є юридичною особою.
Державну адміністрацію залізничного транспорту
Діє виходячи з Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановоюКМУот 29.02.1996 р. № 262, із змінами і доповненнями.
До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна,Южно-Заподная і Придніпровська залізниці, і навіть інші організації, підприємства, заклади і організації залізничного транспорту з переліку, встановленому Мінтрансом.
Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому, а міжнародному повідомленні і регулює виробничо-господарську діяльність залізниць сфері цієї процесу.
Укрзалізниця не більше своєї компетенції видає накази, обов’язкові виспівати залізницями і підприємствами, які входять у управління Укрзалізниці, організовує й контролює їх виконання.
Укрзалізниця є юридичною особою. Укрзалізниці очолює генерального директора, який має заступників, призначуваних Кабміном за поданням Міністра транспорту.
На розробку основних напрямів розвитку залізничного транспорту, рішення в найважливіших питань його господарську діяльність створено Раду Укрзалізниці. Склад Ради й положення про нього затверджуються Міністром транспорту.
2. Джерела правовим регулюванням
2.1 Поняття джерел транспортного права
Під джерелом транспортного права розуміють зазвичай ту юридичну форму, у якій виражаєтьсяправотворческая діяльність держави й з допомогою якої воля законодавця стає обов’язкової виспівати. У складі транспортного законодавства розрізняють такі основні джерела права: закони, укази президента України, постанов Кабінету Міністрів України, накази Міністерства транспорту України, інші підзаконні нормативні акти.
Виды источников транспортного права
... в транспортных обязательствах, на данный момент, и, кроме того, выработать свою точку зрения на те или иные положения законодательства в области транспорта. Нормативный акт - главный источник права во ...
Визначальне становище стосовно решти законам займає Конституцію України як основний закон нашої держави. Конституція є джерелом транспортного права, виступаючи у ролі юридичної бази його розвитку.
Безсумнівно, важливий джерело транспортного права — це Цивільний кодекс України, який сконцентрував в окремої главі норми, регулюючі основні тези з військово-транспортних перевезень: про договорі перевезення вантажів і пасажирів, перевезенні транспортом загального користування, подачі транспортних засобів, навантаження і розвантаження вантажу, відповідальності перевізника, претензії і позовах тощо.
Відповідно до Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. «>Опорядке тимчасового дії території України окремих актів законодавства Союзу РСР», джерелами транспортного права є також законодавчі акти Союзу РСР, регулюючі відносини, пов’язані з транспортом, і урегульованим українського законодавства. Зазначені законодавчі акти застосовуються території України у частині, яка суперечить Конституції та чинного законодавства України.
До основним законам, регулюючим діяльність транспорту ставляться законів України «Про транспорт» 1994 р., «Про залізничному транспорті» 1996 р.; «Про дорожній рух» 1993 р.; «Протрубопроводном транспорті» 1996 р. та інших законів, містять правові норми, регулюючі ті чи інакші взаємини у сфері транспорту.
Джерелами транспортного права є також транспортні статути і кодекси. Вони детально регулюють відносини, виникаючі на транспорті. Це Статут залізниць України (1998 р.), Повітряний кодекс України (1993 р.), Кодекс торгового мореплавання України (1994 р.), Статут внутрішнього водного транспорту СРСР (1955 р.), Статут автомобільного транспорту УРСР (1969 р.).
До джерел транспортного права ставляться укази президента України, регулюючі найважливіші і виробити конкретні сфери транспортних відносин.
Джерелами транспортного права є також підзаконні акти, які можна розділити на дві групи: 1) постанови і розпорядження уряду України і 2) інструкції, постанови і правил, які з міністерств та.
Міністерства транспорту України дозволили погоджувати, стверджувати у порядку видавати обов’язкові виспівати усіма юридичними і фізичними особами, що діють у транспортному комплексі, правила, керівництва, становища, стандарти, норми, інструкцією, і інші нормативні акти, зокрема міжвідомчого характеру, з
