МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ
РЕФЕРАТ
Дисципліна: Правознавство
Тема:
Цивільне право України
Здала:
студентка 2-го курсу
Шурлачакова С.В.
Сімферополь, 2009
Зміст
Введення
1. Загальна характеристика цивільного права України
2. Цивільно-правові відносини
3. Фізична особа як суб’єкт цивільного права
4. Юридична особа як суб’єкт цивільного права. Види юридичних осіб
5. Об’єкти цивільних прав
6. Поняття, види і форми угод
7. Умови дійсності угод. Недійсність угод
8. Поняття та види цивільно-правових договорів
Висновок
Список використовуваної літератури
Введення
Громадянське право — одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб і держави в цілому.
Громадянське право України, як і будь-яка інша галузь права, характеризується предметом і методом правового регулювання.
Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це майнові відносини та особисті немайнові відносини.
Майновими називаються правові відносини, пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном. Вони обумовлені використанням товарно-грошової форми.
Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню ним його особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров’я, честь, гідність, ім’я та авторство), які поділяються на дві підгрупи:
- а) особисті права, пов’язані з майновими (скажімо, права авторів на результати інтелектуальної праці в галузі літератури, мистецтва і т. п.);
- б) особисті права, не пов’язані з майновими (приміром, права особи на честь, гідність, ім’я, листування і т. п.).
Сторони цих відносин виступають як юридично рівні між собою, автономні та незалежні один від одного, що є однією з характерних особливостей цивільно-правового методу.
Цивільне право як галузь права. Предмет і метод правового регулювання
... цивільні відносини регулюються однаково на всій території України. 2.Зміст цивільно-правових відносин. Правосуб’єктність сторін Цивільно-правові відносини – це майнові або особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, в яких учасники виступають як майново ...
Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства) та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права, які вступають у цивільно-правові відносини (тобто є суб’єктами даних відносин).
Цивільно-правові відносини — це врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Об’єктами цивільно-правових відносин можуть бути: речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
1. Загальна характеристика цивільного права України
Громадянське право — галузь системи права України, що регулює майнові та особисті немайнові відносини фізичних і юридичних осіб.
З нормами цивільного права ми стикаємося щодня. Поїздка в громадському транспорті, покупка газети, відвідування театру і незліченна безліч інших різноманітних відносин регулюються цивільним правом. Цивільне право грає настільки важливу роль в житті суспільства, в економіці країни, що цивільний кодекс інший раз називають (неофіційно) другий, або економічної конституцією країни.
Основи цивільно-правового регулювання в нашій країні закріплює Конституція України. Такі, зокрема: непорушність права приватної власності, різноманіття форм права власності, свобода підприємницької діяльності, право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Цивільно-правові норми містяться в різних нормативно-правових актах, найважливішим з яких є Цивільний кодекс України. Цивільний кодекс України був прийнятий 16 Липень 2003 і введений в дію з 1 січня 2004 р.
Цивільний кодекс складається з 6 книг, 90 глав, 1308 статей. Внутрішня будова Цивільного кодексу України відповідає структурі галузі цивільного права, тобто кодекс має Загальну і Особливу частини.
Загальна частина відображена в книзі 1, яка називається В«Загальні положенняВ». Вона містить норми, визначають статус учасників цивільно-правових відносин, об’єкти громадянських прав, поняття цивільно-правової угоди, представництва, строків і позовної давності в цивільному праві.
Особлива частина Цивільного кодексу встановлює особисті немайнові права фізичної особи, право власності та інші речові права, право інтелектуальної власності, регулює зобов’язальні відносини, спадкування.
Загальні засади цивільного законодавства:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законами;
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом;
5) судовий захист цивільних прав та інтересів;
6) справедливість, добросовісність та розумність.
2. Цивільно-правові відносини
Цивільно-правове відношення — це громадське ставлення, врегульоване нормою цивільного права, учасники якого є носіями цивільних прав і обов’язків.
Екологічні права і обов`язки громадян України
... законодавчими актами передбачені і інші екологічні права для громадян нашої держави. Не в багатьох ... України. Стосовно до правових категорій правоздатності і дієздатності фізичних осіб, цивільного стану як сукупності фактів, що визначають їхній статус як суб'єктів екологічного права ... права із сімейством цивілістичних учбово-правових дисциплін. Юридичні особи як суб'єкти екологічного права ...
Як і всі правові відносини, громадянське правовідношення має свій склад (структуру):
1) суб’єкти громадянського правовідносини. До них відносяться: фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни або піддані, особи без громадянства), юридичні особи (організації, підприємства, установи), держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави;
2) об’єкт громадянського правовідносини. Це — матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникло правовідношення. До числа матеріальних об’єктів відносять речі, в тому числі гроші та цінні папери, майнові права, результати робіт, послуги. До числа нематеріальних об’єктів відносять результати інтелектуальної, творчої діяльності (твори науки, літератури, мистецтва), інформацію і деякі інші матеріальні і нематеріальні блага;
3) зміст цивільного правовідношення. Воно включає суб’єктивні права і відповідні їм юридичні обов’язки суб’єктів правовідносини.
Проаналізуємо, наприклад, цивільно-правове відношення, що виникло в результаті укладення договору оренди житлового приміщення. Суб’єктами правовідносини є орендодавець і орендар, об’єктом — приміщення. Зміст даного правового відносини включає: право орендодавця вимагати від орендаря обумовленої орендної плати і обов’язок — надати житлове приміщення в придатному для користування стані; право орендаря користуватися даним приміщенням і обов’язок — вчасно вносити орендну плату.
3. Фізичне особа як суб’єкт цивільного права
Людина як учасник цивільних правовідносин вважається фізичною особою. Всі фізичні особи володіють цивільною правоздатністю. Цивільна правоздатність — можливість особи володіти суб’єктивними цивільними правами і громадянськими обов’язками. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент його народження і припиняється у момент смерті.
Однак для того, щоб самому придбати цивільні права та обов’язки, потрібно володіти не тільки правоздатністю, але і дієздатністю.
Громадянська дієздатність — здатність особи своїми діями набувати цивільні прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. </…
